Тюляєв Павло Федорович

Павло Федорович Тюляєв (1905(1905), село Покровка Самарської губернії, тепер Самарська область, Російська Федерація — 31 серпня 1946, Москва) — радянський партійний і державний діяч, голова Краснодарського крайвиконкому, 1-й секретар Кримського обкому ВКП(б). Депутат Верховної Ради СРСР 1-2-го скликань (у 1941—1946 роках).

Тюляєв Павло Федорович
Народився	1905(1905) село Покровка Самарської губернії
Помер	31 серпня 1946(1946-08-31) Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Горський сільськогосподарський інститут
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тюляєв.

Біографія

Народився у селянській родині. У 1919—1923 роках — помічник секретаря сільської ради, діловод волосного виконавчого комітету в Самарській губернії, боєць загону частин особливого призначення (ЧОН). У 1923—1924 роках — заступник голови Покровської сільської ради Самарської губернії.

У 1924—1926 роках — голова Покровського сільського товариства із обробітку землі, у 1926—1927 роках — завідувач магазину. У 1927—1928 роках — голова колгоспу імені Сталіна Покровської сільської ради.

У 1928—1930 роках — в Червоній армії. Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1930—1933 роках — студент Горського сільськогосподарського інституту в місті Владикавказі, здобув спеціальність агронома плодово-ягідного виробництва.

У 1933—1934 роках — редактор газети Орловської машинно-тракторної станції (МТС) Пролетарського району Азово-Чорноморського краю. У 1934—1936 роках — заступник директора Мокро-Гайлінської МТС Зимовніківського району Азово-Чорноморського краю. З 1936 року навчався на заочному відділенні історичного факультету Ленінградського державного університету.

У 1936—1937 роках — 2-й секретар Зимовніківського районного комітету ВКП(б) Азово-Чорноморського краю. У 1937 році працював 1-м секретарем Кущевського районного комітету ВКП(б) Краснодарського краю.

У липні 1937 — червні 1939 року — завідувач Сільськогосподарського відділу Краснодарського крайового комітету ВКП(б).

У липні — грудні 1939 року — заступник голови Організаційного комітету Президії Верховної Ради РРФСР по Краснодарському краю.

З грудня 1939 по січень 1940 року — голова Організаційного комітету Президії Верховної Ради РРФСР по Краснодарському краю.

З січня 1940 по липень 1944 року — голова виконавчого комітету Краснодарської крайової Ради депутатів трудящих. Під час німецько-радянської війни був членом Краснодарського штабу партизанського руху.

14 червня 1944 — 30 липня 1946 р. — 1-й секретар Кримського обласного комітету ВКП(б).

Помер у Москві 31 серпня 1946 року. Похований на Новодівочому кладовищі у Москві^[1].

Пам'ять

• У Краснодарі одна із вулиць у Комсомольському мікрорайоні носить ім'я Тюляєва
• У Краснодарі на будинку № 21 по вулиці Тюляєва 8 травня 2015 року відкрита меморіальна дошка Тюляєву^[2]

Нагороди

• орден Леніна (16.03.1940)
• орден «Знак Пошани» (21.02.1942) — за будівництво укріплених рубежів у Краснодарському краї
• медалі