Тюрма народів

Тюрма народів — метафора, що застосовувалася, починаючи з середини ХІХ століття, до Російської імперії, СРСР та Російської Федерації. Цей вираз описує національну політику Росії, асоціюючи саму Росію із в'язницею, а народи, що її населяють, — з в'язнями чи бранцями^[1].

Агітаційний плакат УПА, 1948 р., автор Ніл Хасевич. Зверху на малюнку - серп і молот з написом "СССР - тюрма народів"

Історія

Французький письменник і мандрівник Астольф де Кюстін у книзі «Росія у 1839 році» писав: «Хоч яка величезна ця імперія, вона не що інше, як тюрма, ключ від якої зберігається в імператора».^[2] Миколу І Кюстін називає «тюремником однієї третини земної кулі», натякаючи на загарбницьку зовнішню політику російського царизму.

Сучасне використання

Заборона російської влади та самопроголошеної бандитської влади в Криму на перебування голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова на рідній землі є вироком кремлівській окупації, заявило в липні 2014 Міністерство закордонних справ України. «За обгорткою «російської багатонаціональності» ховається жорстоке обличчя тоталітарного політичного режиму, який придушує будь-яку іншу мову та культуру, не кажучи про демократичні права і свободи. Тюрма народів знову показала свій ворожий оскал», – мовиться в заяві.

Росію називають тюрмою народів бо в середині Росію бо вона утримує в собі багато поневолених народів і якщо РФ розпадеться то всім буде виграш -сказав громадський діяч -Тарас Шамайда .^[3]

Посилання

• Портал «СРСР»