Тяньюаньська людина

Тяньюаньська людина (спрощ.: 田园洞人; кит. трад.: 田園洞人; піньїнь: Tiányuándòng Rén) — останки одного з найраніших сучасних людей, що населяли Східну Азію. У 2007 році дослідники виявили 34 фрагменти кісток, що належать одній людині, в печері Тяньюань(інші мови) неподалік від Пекіна ^[1][2]. Радіовуглецеве датування показує, що вік кісток становить від 42 000 до 39 000 років, що може бути трохи молодшим, ніж знахідки кісток аналогічного віку в печерах Ніах(інші мови) у Сараваку на острові Борнео (Малайзія).

Філогенетичне положення лінії Тяньюань серед інших східноєвразійців

Нічого не відомо безпосередньо про матеріальну культуру цієї людини, оскільки досі на цьому місці не було знайдено жодних артефактів чи інших культурних решток ^[2]. Ізотопний аналіз показує, що значну частину його раціону складала прісноводна риба ^[3]..

Морфологія

Людина з печери Тяньюань вважається раннім сучасним homo sapiens. У нього відсутні деякі риси нижньої щелепи, характерні для пізніх архаїчних людей Західної Євразії, що свідчить про їх дивергенцію. На підставі швидкості стирання оклюзійних поверхонь зубів, ймовірно, що він помер у віці від 40 до 50 років ^[2]. Похідні риси сучасної людини, що виявлені, і високий індекс стегнової кістки у Тяньюань-1 припускають «деяке відносно недавнє походження серед більш екваторіальних популяцій» ^[4].

Палеогенетика

Перший аналіз ДНК останків (фокусований на мтДНК та хромосомі 21) опублікували у 2013 році і показав, що людина з Тяньюань споріднена «з багатьма сучасними азійцями та корінними американцями» і вже генетично відокремилася від предків сучасних європейців ^[5]. Він належав до материнської гаплогрупи B(інші мови) ^[5], та батьківської гаплогрупи K2b(інші мови) ^[6].

Повногеномний аналіз підтвердив близьку спорідненість Тяньюаньської людини із сучасними східноазійськими та південно-східноазійськими аборигенами; він також показав, що він не є прямим предком сучасних популяцій, а скоріше є у складі східно- і південно-східноазійської (ESEA) лінії, що сильно дивергувала, базальної для всіх пізніших популяцій Східної та Південно-Східної Азії ^[7][8][9]. Було встановлено, що Тяньюаньська людина походить від початкової хвилі мігрантів верхнього палеоліту(інші мови) (>45 тис. років тому) — «міграція населення з одноманітними генетичними ознаками і матеріальною культурою» (давні східні євразійці(інші мови)), і має велику спорідненість з іншими давніми популяціями, такими як Бачо-Киро, Пештера-ку-Оасе, Усть-Ішим(інші мови), а також предками сучасних папуасів (австралазійців) ^[10]. Науковці вважають, що лінія, предкова Тяньюаньській людині (названа лінією «ESEA»), відокремилася від давніх східних євразійців після розселення Південним маршрутом і згодом розділилася на лінію Хоа-Бінь, лінію Тяньюань і лінію, предкову всім сучасним популяціям Східної та Південно-Східної Азії ^[11].

Лінію Тяньюань можна змоделювати так, що вона виникла внаслідок палеолітичної події змішання між переважно онге-подібним джерелом з Південно-Східної Азії (близько 61%) та глибоко дивергованим східноєвразійським джерелом (IUP), пов'язаним з переміщеннями IUP до Сибіру (близько 39%), які були віддалено пов'язані з популяцією печери Бачо-Кіро. ^{[12][13][14][15]} Попередня модель оцінювала, що близько 64% ​​предків пов'язані зі східними азійцями, а 36% — з давно відокремившуюся від усть-ішимців популяцією. ^[16]

Тяньюаньська людина також демонструє унікальну генетичну спорідненість з GoyetQ116-1 з печер Гоєт(інші мови) у провінції Намюр, Бельгія. GoyetQ116-1 має більше спільних алелів з тяньюаньською людиною, ніж будь-який інший древній індивід із Західної Євразії ^[7]. Науковці вважають, що зразок GoyetQ116-1 мав 14-23% генному від ранньої східноєвразійської популяції, віддалено пов'язаної з Тяньюаньською людиною ^[15].

Тяньюаньська людина демонструє високу генетичну спорідненість із 33 000-річним зразком (AR33K) із місцевості між Приамур'ям та сучасною Монголією, що свідчить про те, що тяньюаньські предки були широко поширені в Північно-Східній Азії в період палеоліту. Ця специфічна група також відома як «кластер Тяньюань». ^[17][18]

Вплив на пізніші популяції

Можна змоделювати походження давніх та сучасних східних азійців, які походять з джерела, подібного до кластера Онге (76–79%), з потоком генів з джерела, подібного до кластера Тяньюань (21–24%). Приблизно з 26 по 22 тис. років тому кластер Тяньюань замінено популяцією, подібною до східноазійської. [ 13 ] [ 19 ] [ 12 ]

Популяція, подібна Тяньюань, внесла близько 32-50% геному предків давніх північних євразійців, а решту надала рання західноєвразійська популяція, представлене зразком Костенки-14. Зразок віком близько 34 000 років з Північної Монголії (Салхіт) має приблизно 75% предків від популяції, подібної до Тяньюань, а решта (25%) походить від популяції, подібної до популяції Яна. Індивідуум із Салхіту має складне споріднення із давніми північними євразійцями ^[15][19].

Базальне східноазійське або «давньоазійське» походження, представлене Тяньюанем або андаманськими онге, сприяло заселенню Південно-Східної Азії , продовжуючи глибоко дивергентне австралазійське походження та передуючи мезолітичній та неолітичній експансії стародавніх південно-східних азійців, пов'язаній з поширенням австроазійських та австронезійських мов. ^[20].

Людина Тяньюань також має більше спільних алелів з південноамериканськими популяціями, такими як суруї^[en] та каритіана(інші мови) в Бразилії та чане в північній Аргентині та південній Болівії, ніж з іншими корінними американцями. ^[21].

Див. також

• Хоа-Бінь