Тиберій Емілій Мамерк

Тиберій Емілій Мамерк (лат. Ti. Aemilius L.f.Mam.n. Mamercus, V ст. до н. е.) — політичний та військовий діяч ранньої Римської республіки, інтеррекс 463 року до н. е., консул 470 і 467 років до н. е.

Тиберій Емілій Мамерк
лат. Ti. Aemilius L.f.Mam.n. Mamercus
Народився	невідомо  Стародавній Рим
Помер	не раніше 467 до н. е.  невідомо
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов	латина
Суспільний стан	патрицій[1]
Посада	давньоримський сенатор[d][2][3], консул[2][4] і консул[3]
Рід	Aemilii Mamercinid
Батько	Луцій Емілій Мамерк[5][1][1]
Мати	невідомо[5]
Брати, сестри	Marcus Aemiliusd[5] і Gaius Aemilius Mamercusd[5]
У шлюбі з	невідомо[5]
Діти	Tiberius Aemiliusd[5]

Життєпис

Представник патриціанського роду Емілієв. Син Луція Емілія Мамерка, консула 484, 478, 473 років до н. е.

У 470 до н. е. обрано консулом разом з Луцієм Валерієм Потітом Публіколою. У цей час у сенаті та республіці вирували суперечки стосовно аграрного закону Аппія Клавдія Сабіна. Втім Тиберій Емілій зайняв нейтральну позицію, не втручався у суперечку, але більше був на боці сенаторів. У розпал внутрішніх чвар на Рим напали екви та сабіняни. Тиберій Емілій Мамерк з армією вирушив воювати з останніми. Проте вів бойові дії нерішуче. У вирішальній битві не зміг здолати сабінське військо й відступив до Риму.

У 467 до н. е. знову обрано консулом, цього разу разом з Квінтом Фабієм Вібуланом. Цього разу Тіберій виступив рішучим прихильником розподілу землі на користь плебсу для втихомирення внутрішніх конфліктів. Разом з тим Мамерк вимушений був займатися й військовими діями проти сабінян. Він спустошив значну частину земель цього племені, але не досяг остаточної перемоги.

У 463 до н. е. сенат призначив інтеррексом з огляду на те, що консули цього року Публій Сервілій Пріск та Луцій Ебутій Гельва один за одним померли протягом серпня-вересня (ймовірно від пошесті), республіка залишилася без вищих магистратів. В умовах нескінченних війн з еквами, сабінянами та вольсками Мамерк проводить нові вибори консулів на останні місяці й на 262 рік до н. е. — Луція Лукреція Триципітіна та Тита Ветурія Геміна Цицуріна.