Уберто Дечембріо

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дечембріо.

Убе́рто Дече́мбріо (італ. Uberto Decembrio, *1350(1350), Віджевано — †7 квітня 1427, Тревільйо) — італійський гуманіст, письменник, перекладач. Батько П'єра Кандідо Дечембріо

Уберто Дечембріо
Uberto Decembrio
Народився	1350(1350) Віджевано
Помер	7 квітня 1427(1427-04-07) Мілан
Діяльність	гуманіст перекладач письменник
Сфера роботи	гуманізм[1], політика[1], література[1] і гуманізм епохи Відродження[1]
Знання мов	італійська[2] і латина[1]
Діти	П'єр Кандідо Дечембріо і Angelo Decembriod
Уберто Дечембріо у Вікісховищі

З біографії

Учень, послідовник та помічник Мануїла Хрисолора. 1391 року був секретарем у майбутнього Папи римського Олександра V. Потім перебував на службі у Філіппо Марії Вісконті. 1394 року в інтересах Вісконті активно діяв при дворі імператора в Празі, з метою отримання титулу герцога для Вісконті.

1422 та 1427 року був подестою в Тревільйо. З часом потрапив у немилість Вісконті, однак, пізніше був реабілітований і помер у Тревільйо.

Мав двох синів. Старший син П'єр Кандідо Дечембріо (1399-1477) був одним із найвидатніших гуманістів XV століття. Молодший Анджело Камілло Дечембріо став відомим письменником та дипломатом.

Творчість

Перший перекладач «Держави» Платона, також перекладав Демосфена Лісія, спробував продовжити «Енеїду» Вергілія.

Його переклади залишилися невиданими. Лише за заголовками відомі його філософські трактати: «Moralis philosophiae dialogus Libri II», «De modestia», «De candore», «Carmina», «Epistolae ad varios» та «Orationes».

Був також автором численних політичних промов.