Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Убивство Катерини Гандзюк
вбивство української активістки Катерини Гандзюк З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Убивство Катерини Гандзюк — кримінальний злочин, скоєний проти української активістки, політичної діячки та волонтерки Катерини Гандзюк 31 липня 2018 року біля її житла в Херсоні. Політичне вбивство набуло великого розголосу в Україні (зокрема, спричинило рух «Хто замовив Катю Гандзюк?») та викликало реакції у світі.
Remove ads
Перебіг подій
31 липня 2018 року близько 8:30 невідомий облив Катерину Гандзюк сульфатною кислотою[1]. Напад стався біля будинку, де мешкала політична діячка, в той час, коли вона йшла на роботу[2].
Гандзюк доставили у реанімаційне відділення обласної лікарні у шоковому стані. Опіки становили понад 40 % тіла. Кислота потрапила жінці на спину, голову, руку, а також в око.
4 листопада Катерина Гандзюк померла. Офіційна причина смерті — поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39 % тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини[3].
Remove ads
Розслідування
Узагальнити
Перспектива
Спочатку кримінальну справу було відкрито за ч. 4 ст. 296 ККУ (хуліганство)[4], згодом злочин перекваліфікували на умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені з метою залякування потерпілого (ч. 2 ст. 121). Згодом справу перекваліфікували на «замах на вбивство з особливою жорстокістю». Адвокатка Гандзюк Євгенія Закревська домоглася, щоб було додано кваліфікацію вбивства як замовного[5]. Після смерті Гандзюк поліція перекваліфікувала справу на статтю «Умисне вбивство» Кримінального кодексу України[6].
1 серпня потерпілу санітарним бортом терміново доправили до Києва та надали державну охорону[7].
Через недовіру до херсонської поліції і підозри в її причетності до нападу Гандзюк відмовилась від співпраці з нею. Натомість, 2 серпня вона дала свідчення оперативникам Департаменту стратегічних розслідувань (ДСР)[8], які відвідали Гандзюк за місцем лікування в Київському опіковому центрі.
Станом на початок серпня 2018 пошуки нападника тривали. Складено фоторобот нападника та оголошено винагороду[9] за будь-яку інформацію, яка дозволить його ідентифікувати. Генеральний прокурор України Юрій Луценко взяв під особистий контроль кримінальне провадження за фактом нападу на Катерину Гандзюк[10]. Найімовірнішою причиною нападу вважають громадську діяльність Гандзюк[2].
.jpg)
3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання підозрюваного в нападі на Гандзюк, ним виявився Микола Новіков. 6 серпня Херсонський міський суд обрав запобіжний захід для підозрюваного у вигляді тримання під вартою[11]. Згодом Новікова визнали непричетним до скоєння злочину[12].
17 серпня 2018 року затримано двох громадян України, які за версією слідства є співучасниками організації замаху — Володимира Васяновича та Сергія Торбіна. Прокурор зазначив, що на них як співучасників замаху на Гандзюк вказують свідчення інших учасників справи — Горбунова, Грабчука та Вишневського. Усі виконавці є колишніми учасниками війни на Донбасі, розвідниками п'ятого батальйону Української добровольчої армії[13].
Херсонський міський суд 21 серпня 2018 року ухвалив рішення про тримання під вартою терміном на 60 діб без права внесення застави для обох[14].
13 вересня один з підозрюваних у скоєнні замаху — Володимир Васянович назвав організатором злочину Сергія Торбіна[15].
За версією слідства, 6 липня 2018 року Віктор Горбунов купив дві пляшки розчину акумуляторної сірчаної кислоти в Каховці. Під час допиту Горбунов заявив, що Торбін запропонував йому, Вишневському, Васяновичу та Грабчуку організувати напад і обіцяв заплатити кожному по 500 доларів США. Торбін також надав власний автомобіль, який використовували в день нападу. Поки Вишневський і Васянович стежили, коли за Катериною Гандзюк приїде службовий автомобіль, Грабчук підбіг до жертви й облив її кислотою. Всі затримані, крім Торбіна, визнали свою провину і пішли на співпрацю зі слідством. Торбін, який, за версією слідства, був головним у групі організаторів, свідчень не дав, своєї провини не визнав. Торбін запевняв, що в нього не було жодних претензій до Катерини Гандзюк.
17 жовтня 2018 року Херсонський міський суд на два місяці продовжив арешт Сергію Торбіну.
У жовтні під домашній арешт із СІЗО суд відпустив трьох фігурантів справи про напад на радника мера Херсона Катерину Гандзюк: Віктора Горбунова, Володимира Васяновича та В'ячеслава Вишневського.
5 листопада 2018 активісти ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк» назвали причину смерті радниці міського голови Херсона Катерини Гандзюк і вказали на слід помічника депутата від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука — Ігоря Павловського[16], а 12 листопада Павловського арештували без права застави[17].
6 листопада Верховна рада створила Тимчасову слідчу комісію з 18 народних депутатів[18].
4 грудня 2018 року ГПУ оголосила підозру Левіну. Він виїхав з України того дня, коли поліція затримала перших підозрюваних у справі[19]. Справжнє ім'я Левіна — Олексій Москаленко. Його своїм близьким другом називає депутат Херсонської облради Микола Ставицький з «Радикальної партії Ляшка» — «Левін» був його помічником[20].
21 січня СБУ оголосила в розшук ймовірного організатора вбивства — Левіна[21].
28 січня на засіданні ТСК Віктор Гандзюк, батько Катерини, заявив, що замовниками вбивства є голова Херсонської облради, партієць «Батьківщини» — Владислав Мангер, партієць Блоку Петра Порошенка та голова Херсонської ОДА — Андрій Гордєєв, заступник Гордєєва — Євген Рищук[22].
7 лютого 2019 журналісти проєкту «Схеми: корупція в деталях» оприлюднили докази зв'язку голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера з головним підозрюваним в організації вбивства Гандзюк Левіним. Адвокат Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 року за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну[23]. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що призвело до її смерті. Сам Мурашкін тоді пояснив, що передача бази не була пов'язана зі вбивством Гандзюк, а була результатом його адвокатської діяльності. Сама ж база ніколи не належала Владиславу Мангеру[24].
8 лютого бюро Херсонської обласної організації ВО «Батьківщина» виключило Мангера з партії, рекомендувавши йому піти у відставку з посади голови Херсонської обласної ради[25].
11 лютого 2019 голові Херсонської облради Мангеру оголосили підозру в організації убивства Гандзюк[26].
15 лютого 2019 Шевченківський суд Києва арештував Мангера до 3 березня з правом внесення застави. Сума застави — 2 млн 497 тис. грн[27]. 28 лютого під час проміжного звіту ТСК у ВРУ було прийняте рішення про продовження терміну дії ТСК ще на 3 місяці[28].
6 березня Шевченківський районний суд відсторонив Мангера від виконання обов'язків голови Херсонської облради до 6 квітня 2019 року[29]. Згодом суд відмовився взяти Мангера під варту[30] та зобов'язав носити електронний засіб стеження[31].
25 березня журналісти Слідство.Інфо під час свого розслідування вбивства Катерини Гандзюк оприлюднили докази співпраці правоохоронців з підозрюваним Павловським[32].
4 квітня правоохоронці вручили нову підозру ймовірному посереднику між виконавцями та замовниками вбивства Ігорю Павловському: тепер його підозрюють у «покриванні вбивства»[33]. Окрім того, ГПУ змінила підозру ймовірним виконавцям нападу. Сергія Торбіна, В'ячеслава Вишневського, Віктора Горбунова, Володимира Васяновича, Микиту Грабчука тепер підозрюють в умисному завданні тяжких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 121 ККУ)[34].
24 квітня у ЗМІ з'явилася інформація про пом'якшення підозри В. Мангеру, І. Павловському, С. Торбіну та 4 іншим виконавцям нападу[35]. Мангера В. звинувачують в організації та виконанні злочину (ч.3 ст. 27 та ч.2 ст. 27 ККУ) та умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 ККУ)[36].
6 червня виконавці нападу отримали вироки та погодились свідчити проти замовників нападу. Координатора нападу на Гандзюк Сергія Торбіна засудили до 6 років і 6 місяців позбавлення волі, а безпосереднього нападника Микиту Грабчука — до 6 років в'язниці. Володимир Васянович та В'ячеслав Вишневський отримали вирок — 4 роки ув'язнення, Віктор Горбунов — 3 роки[37].
19 червня СБУ вперше проводить обшуки по справі Гандзюк у колишніх партійців Блоку Петра Порошенка — Андрія Гордєєва та Євгена Рищука, а також на базі відпочинку, яку адвокат Мангера подарував кримінальному авторитету Левіну[38].
Того ж дня Ігор Павловський, який заявляв про співпрацю зі слідством, ухилився від допиту. Він не з'являвся і на наступні допити, що призначались слідством.
8 липня почався останній сесійний тиждень, коли ВРУ VIII скликання могла заслухати та затвердити звіт ТСК, яка розслідувала обставини вбивства Катерини Гандзюк та замовних нападів на активістів. Звіт не був включений в порядок денний на жоден з днів сесії. Тому понад 30 ГО підписали спільну заяву-звернення з вимогою заслухати звіт.[39] Як наслідок, 11 липня ВРУ заслухала авторів звіту та затвердила його[40].
16 липня ГПУ зупинила провадження по Мангеру та Левіну. Оскільки Левін перебуває в розшуку й не було можливості проводити стосовно нього слідчі дії в Україні[41].
20 січня 2020 в ході спецоперації в Херсоні було проведено обшуки в житлі голови Херсонської ОДА Мангера, колишнього голови Херсонської ОДА Андрія Гордеєва та його заступника Євгена Рищука[42]. В ході операції було затримано й повідомлено про підозру Ігорю Павловському, колишньому помічнику нардепа Миколи Паламарчука. Павловського підозрюють в організації вбивства Гандзюк[43].
.jpg)
25 січня Олексія Левіна (Москаленко) було заарештовано в Бургасі, Болгарія[44]. Його було взято під варту терміном на 40 днів. На суді Левін просив відпустити його під домашній арешт, пояснюючи це проблемами зі здоров'ям[45]. 28 лютого завершується термін подачі апеляції на екстрадиції з боку Левіна. Як заявив Рябошапка, якщо адвокати Левіна не подадуть апеляцію, варто очікувати на його екстрадицію вже 28 лютого[46]. Екстрадицію Левіна мають провести 16 березня, після чого йому оберуть запобіжний захід[47].
Врешті 16 березня Левіна передали з Болгарії до України, де його було поміщено до СІЗО[48][49]. Його мали доставити до суду для обрання запобіжного заходу протягом двох діб[50].
25 березня слідство у справі про вбивство Гандзюк продовжили до 29 липня, до того часу суд розгляне продовження терміну утримання під вартою підозрюваного Олексія Левіна[51]. Попри це, 27 квітня 2020 року було оголошено про завершення досудового розслідування та передачу справи до суду.
27 квітня близько сотні активістів зібралися під будинком, де живе генпрокурорка Ірина Венедиктова, з вимогою продовжити розслідування справи. Іншою вимогою активісти ставили звільнення Венедиктової, яку вони звинувачують у навмисному саботуванні розслідування вбивства Гандзюк[52].
25 травня Левіну-Москаленку було продовжено арешт на два місяці, до липня[53].
11 червня Мангер повідомив, що прокуратурою йому вручено клопотання про «зміну запобіжного заходу на тримання під вартою» через ймовірні погрози свідкам у справі.[54] Згодом Мангер ліг до лікарні, заявивши про проблеми із серцем.
15 червня Печерський суд Києва постановив затримати Мангера[55].
16 червня засідання суду було перенесено після заяви захисту про відвід суддів[56].
17 червня активісти влаштували під Офісом президента нічний мітинг з вимогою розслідування вбивства[57].
19 червня проти лікарів Мангера було відкрито справу за можливу підробку довідок про проблеми зі здоров'ям. Поліція відкрила справу проти працівників Херсонського кардіодиспансеру[58].
9 липня свідок у справі про вбивство, підозрюваний член херсонської організованої злочинної групи Павло Пилипенко пішов на угоду зі слідством, отримавши умовний вирок терміном на 5 років[59][60].
28 липня до суду було направлено обвинувачувальний акт щодо Мангера і Левіна[61].
З 12 серпня Київський апеляційний суд закріпив справу щодо Мангера та Левіна за Дніпровським судом Києва, попри наполягання захисту на тому, щоб справу передали Херсонському суду[62].
1 жовтня Ігор Павловський заявив, що ініціатором нападу на Гандзюк був керівник Херсонської облради Владислав Мангер, який, за словами Павловського, замовив її вбивство Сергію Торбіну[63].
15 жовтня Київський апеляційний суд залишив під вартою Мангера та Левіна, відхиливши заяву захисту щодо зміни запобіжного заходу[64].
26 червня 2023 року Дніпровський суд міста Києва засудив Мангера та Левіна до 10 років позбавлення волі та компенсацію родичам загиблої в розмірі 15 мільйонів гривень[65].
Remove ads
«Хто замовив Катю Гандзюк?»
За кілька днів після нападу, 3 серпня 2018 року, друзі Катерини створили ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?».
На підтримку Гандзюк виступили фанати «Динамо», «Карпат», «Десни», «Кристала», «Миколаєва» та інших українських футбольних клубів[66], а також активісти і небайдужі, які почали розміщувати дописи, графіті та банери «Хто замовив Катю Гандзюк?» на сторінках соцмереж, стінах будинків, тротуарах і трибунах стадіонів України.
Активісти відвідують судові засідання по справі та слідкують за кроками слідства з метою, щоб усі причетні до вбивства Катерини Гандзюк були покарані.
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads