Убивство львівських професорів

Убивство львівських професорів — масові вбивства представників польської інтелігенції Львова (близько 45 польських учених і викладачів, переважно Львівського університету, членів їхніх сімей та гостей), що їх скоїли в липні 1941 року у Львові німецькі війська.

Хрест на місці розстрілу

Відкриття нового монумента, 2011 рік

Τаблиця з іменами розстріляних

Пам'ятна таблиця у Латинському катедральному соборі з іменами розстріляних

Пам'ятна дошка Каспарові Вайґелю на фасаді будинку по вул. Саксаганського 3

Через кілька днів після початку німецько-радянської війни, Львів зайняли війська Вермахту. Перед тим як залишити місто, НКВС знищило кілька тисяч політичних в'язнів, що перебували у львівських в'язницях (докладніше див. Винищення львівських в'язнів у червні 1941).

Гестапо за списками вирішило заарештувати професорів Львівського університету. Що й було зроблено в ніч із 3 на 4 липня 1941 року — арештовано декілька десятків професорів із львівських вишів, головно Університету Яна Казимира (сьогодні Національний університет ім. Івана Франка), а також членів їх родин та осіб, що перебували в їхніх квартирах на момент арешту.

Спершу арештованих тримали в приміщеннях університету, а потім вивезли на розстріл. Усього, в ніч із 3 на 4 липня було заарештовано 28 науковців. З цієї групи уцілів лише професор Францішек Ґроєр (пол. Franciszek Groër).

Гітлерівці пограбували квартири науковців і знищили чи вивезли цінні наукові матеріали вчених.

Російський історик Борис Соколов, посилаючись на свідчення колишніх вояків легіону «Нахтіґаль» у конгресі США у 1954 році, стверджував, що «Нахтіґаль» був виведений із Львова до початку акції і, відповідно, легіон не мав стосунку до пізнішого знищення євреїв і польської інтелігенції Львова^[1].

Звинувачення українців у вбивстві польських професорів — абсолютна нісенітниця, наголосив історик зі Львова Василь Расевич. Жоден архівний документ це не підтверджує.^[2]

Списки вбитих

Український радянський письменник і публіцист Володимир Бєляєв, який довгі роки вивчав це питання, дає такий список убитих:

• Професор-стоматолог Антоній Цешинський
• Професор-терапевт Ян Грек
• Професор-хірург Генрик Гілярович
• Професор-правознавець Роман Лонгшам де Бер'є (з трьома синами)
• Професор математики Антоній Ломницький
• Професор-геолог Станіслав Пілят
• Професор судової медицини, ректор Університету Володимир Серадзський (70 років)
• Професор-хірург Тадеуш Островський
• Доктор права, біженець із Ґданська, Тадеуш Тапковський
• Професор-терапевт Роман Ренцький, академік
• Письменник Тадеуш Бой-Желенський
• Професор-пенсіонер Адам Соловій (82 років) із дружиною та онуком Адамом Монсовичем (19 років)
• Професор, декан Вітольд Новицький із сином Юрієм — військовим лікарем
• Професор геометрії, колишній прем'єр-міністр Казимир Бартель
• Професор Роман Віткевич
• Професор Володимир Круковський
• Професор Володимир Стожек (з двома синами)
• Професор Каспер Вайґель (із сином Юзефом)
• Доктор технічних наук Казимир Ветуляні
• Доцент-хірург Владислав Добржанецький
• Окуліст Єжи Ґжендельський
• Доцент ветінституту Едвард Гамерський
• Лікар-гінеколог, професор Станіслав Мончевський
• Лікар-педіатр Станіслав Прогульський із сином Андрієм
• Ординатор шпиталю Станіслав Руфф із дружиною і сином Адамом (інженер-хімік)
• Дружина Островського, Ядвіга
• Учителька, громадянка США Кетті Демків.^[3]

В Акті Львівської комісії з розслідування нацистських звірств (1–6.11.1944) додані:

• Професор права, член Гаазького трибуналу Алерганд
• Професор-психіатр Домасевич
• Професор Порчинський
• Професор Адам Фішер
• Професор Штрікс
• Професор Мундт
• Доцент Герман Авербах (з дружиною та донькою — отруїлися при арешті),
• Доцент Остерн (отруївся)
• Доцент Чертковер
• Доцент П'ясецький
• Інженер Блюменталь
• Інженер Шимон^[4].

Польський історик З. Альберт додає також:

• Дружина професора Грека, Марія
• Доктор теології ксьондз Владислав Коморницький
• Знайомий Добжанецького Єугеніуш Костецький
• Дружина доктора Руффо, Анна
• Професор Генрик Корович
• Професор Станіслав Ружевич
• Медсестра Марія Рейманова
• Знайомий Серадзького, бізнесмен Воліш.^[5]

Див. також

• Студентський парк (Львів)
• Sonderaktion Lublin
• АБ-акція

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Убивство львівських професорів