Угольников Ігор Станіславович

Ігор Станіславович Угольников (нар. 15 грудня 1962, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор, кінорежисер, сценарист, продюсер, телеведучий і шоумен. Заслужений артист Російської Федерації (2016)^[1] . Академік міжнародної академії телебачення і радіо. Генеральний директор студії «Воєнфільм».

Угольников Ігор Станіславович
рос. Игорь Станиславович Угольников
Дата народження	15 грудня 1962(1962-12-15) (62 роки)
Місце народження	Москва, СРСР
Громадянство	Росія
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Професія	актор, режисер, сценарист, кінопродюсер, ведучий, театральний режисер, кінорежисер, співак, телеведучий, телепродюсер, актор озвучування, виробник, гуморист, телережисер
Членство	International Academy of Television and Radiod
Нагороди	Овація Золотий Остапd Премія Президента Російської Федераціїd
IMDb	ID 0880108
igorugolnikov.ru
Угольников Ігор Станіславович у Вікісховищі

Широко відомий як кіноактор і телеведучий програм «Оба-на!», «Оба-на! Угол-шоу», «Доктор Угол» і «Добрий вечір з Ігорем Угольніковим» у першій половині 1990-х років. Часто запрошували в журі Вищої ліги КВН.

Внесений до «чистилища» бази «Миротворець»^[2].

Життєпис

Народився 15 грудня 1962 року в Москві. Батько Станіслав Васильович Угольников (нар. 23 вересня 1938)^[3] родом з Ленінграда, коріння родини — в Холмогорському районі Архангельської області^[4].

У 1984 році закінчив режисерський факультет ГІТІСу (майстерня Петра Фоменко — О. Ремеза)^[5].

У 1984—1988 роках працював у театрі імені Миколи Гоголя, де грав у п'єсах «А цей випав з гнізда» («Політ над гніздом зозулі»), «Декамерон», «Берег» тощо. Також працював в театрі-кабаре «Летучая мышь» під керівництвом Григорія Гурвича, театрі «На Південному-Заході», МХТ імені Чехова.

У першій половині 1990-х років три місяці прожив у Нью-Йорку, де для накопичення досвіду відвідував степову школу Грегорі Гайнса, бродвейські постановки і телевізійні зйомки, проте, щоб себе хоч якось утртмувати, працював посудомийником^[6].

Знявся в кліпі пісні «Человек-свисток» у виконанні Анжеліки Варум.

У 1990—1995 роках — автор і продюсер та ведучий програми «ОБА-НА!». У 1995—1996 роках — автор і продюсер комедійного серіалу «Доктор Угол» на телеканалі НТВ. У 1996—1997 роках — заступник директора Дирекції телевізійного мовлення ВДТРК. У 1999—2002 роках — віце-президент Російського фонду культури.

У 1997—2002 роках — автор і ведучий щоденного розважального ток-шоу «Добрий вечір з Ігорем Угольниковим» на телеканалі «Росія», пізніше на СТС^[7]. У 2001 році — директор Будинку кіно Союзу кінематографістів.

У 2001—2003 роках — актор МХТ імені Чехова.

У 2004—2008 роках — генеральний директор і продюсер Телевізійного сатиричного журналу «Фитиль».

У 2006—2017 роках — голова Телерадіомовної організації Союзної Держави Росії і Білорусії (ТРО Союзу).

З 2008 року — ведучий ток-шоу «Час Союзу» (на телеканалі ТРО Союзу).

У 2010 році — автор ідеї і Генеральний продюсер фільму «Брестська фортеця», учасник проекту «Лід і Полум'я» на Першому каналі (партнер Олени Бережної).

З 2012 року — актор і режисер Московського Академічного театру Сатири.

У 2014 році — автор ідеї і генеральний продюсер фільму «Батальонъ».

У 2015 році — автор ідеї, режисер і Генеральний продюсер кіноальманаху «Перша світова війна. WW1» (США, Сербія, Німеччина, Туреччина, Англія, Канада, Росія, Франція).

З 2015 року — Член Академії російського телебачення (АРТ), також член Міжнародної академії телебачення і радіо / International academy of television and radio (IATR).

У лютому 2017 року отримав від губернатора Архангельської області пропозицію увійти до складу Поморського земляцтва в Москві^[8].

З 2017 року — Президент Міжнародного телевізійного конкурсу «ТЕФІ БЕЗСМЕРТНИЙ ПОЛК».

З 2017 року — Голова ради директорів міжнародного телеканалу «ТВБРІКС».

Є почесним членом Російського військово-історичного товариства.

Політичні погляди

Член Комісії з ЗМІ Центральної ради прихильників «Єдиної Росії»^[9].

У 2014 році підписав Колективне звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента РФ Володимира Путіна в Україні та Криму^[10].

Громадська позиція

Ігор Угольников свідомо порушив державний кордон України з метою проникнення до окупованого Росією Криму. Влітку 2017 року він разом з іншими акторами перебував на зйомках фільму «Вічне життя» у різних кримських містах, зокрема Ялті та Судаку^[11][12].

Також актор підтримав анексію українського Криму Росією, побачивши в цьому причину ще в подіях кінця 1980-х — початку 1990-х років та розвалі Радянського Союзу:

Всі проблеми з Кримом, які ми зараз вже не маємо, виникли завдяки Борису Миколайовичу. Він міг тоді відстояти, і Крим б залишився Росією. Він не розумів, що він стратегічно важливий для Росії і завжди повинен бути російським. Ми зараз йдемо в політику, але я відповідаю на Ваше головне питання: нас бояться і будуть боятися, головне — щоб ми самі себе не боялися», — сказав Ігор Угольников[13].

Підтримав російське вторгнення в Україну, знявся у ролику для державного телеканалу Росія-24^[14]. 19 жовтня 2022 року внесен до санкційних списків України проти осіб «які публічно закликають до агресивної війни, виправдовують та визнають законною збройну агресію РФ проти України, тимчасову окупацію території України»^[15].

Родина

Зовнішні зображення
	Ігор з донькою Іриною
	Ігор з дружиною Аллою
	брат Ігора, астроном Олег Угольников

• Дід по батькові — Василь Угольников — учасник німецько-радянської, був нагороджений орденом Червоного Прапора.^[16]
• Дід по матері, Ісаак Циркін, працював у ДБРЗ (Державного будинку радіомовлення і звукозапису) в Москві, загинув на початку грудня 1941 року.^[16]
• Бабуся — Раїса Шмерковна Циркіна (21 вересня 1912—1998)
• Батько — Станіслав Васильович Угольников (нар. 23 вересня 1938)
• Мати — Ганна Ісаківна Угольникова (дівоче Циркіна) (нар. 1 лютого 1940)
• Молодший брат — астроном Олег Станіславович Угольников (нар. 6 вересня 1974) — старший науковий співробітник Інституту космічних досліджень РАН, кандидат фізико-математичних наук, автор щорічників «Астрономічний Календар» та «Шкільний Астрономічний Календар», голова Центральної предметно-методичної комісії з астрономії Всеросійської олімпіади школярів.^[17][18]
• Перша дружина (1984—1990) — Наталія Шумиліна
  • Дочка від першого шлюбу — Ірина Ігорівна Угольникова (нар. 1987) закінчила РДГУ, галеристка, художниця малює татуювання, продюсер.^[19][20][21]
• Друга дружина (з 1992 року^[22]) — Алла Угольникова (нар. 1962) — режисерка, сценаристка, закінчила філософський факультет МДУ, працювала режисером і сценаристом «Оба-на!», однокласниця Ігоря^[20][21][23]

Робота в кіно

Ролі в кіно

• 1989 — Закони безпеки — Інопланетянин
• 1990 — Гуляти так гуляти. Стріляти так стріляти... — Василь Петухов
• 1990 — Чернов/Chernov — провідник у поїзді
• 1991 — Зустрінемося на Таїті — Макс
• 1992 — Час вашого життя
• 1992 — Прорва — епізод
• 1995 — Ширлі-мирлі — Жан-Поль Миколайович Піскунов, міліціонер
• 1996 — Справи смішні, справи сімейні
• 1996 — Карнавальна ніч 2 — Льоня Крилов
• 2005 — Дев'ять невідомих — Ростислав Григорович Дівов
• 2006 — У колі першому — Рюмін
• 2007 — Застава — Гароян
• 2007 — Чоловік у моїй голові — психолог
• 2011 — На гачку — Михайло Петрович, головний редактор журналу «Теленеделя»
• 2012 — Розповіді — Президент Росії
• 2014 — Привид — Повзунов
• 2015 — Тонкий лід — Костянтин Кормухін
• 2015 — Так склалися зірки — Михайло Сергійович Горбачов
• 2016 — Салют-7 — Болдирєв
• 2017 — Вічне життя Олександра Христофорова — директор Ігнатьїч
• 2018 — Сплячі-2 — Петро Ілліч Шпалін
• 2018 — Рік культури — Олександр Семенович Терьохін, губернатор

Дубляж

• 2013 — Хмарно, можливі опади: Помста ГМО — Честер V
• 2018 — Суперсімейка 2 — Една Мод

Режисерські, сценарні і продюсерські роботи

Режисер

• 1990 — Оба-На! — гумористична телепередача
• 1992—1995 — Угол шоу — авторська телевізійна програма
• 1996—1998 — Доктор Угол — перший російський ситком
• 1996 — V. I. P. — телевізійне ток-шоу
• 1997 — Добрий вечір — розважальне телевізійне шоу
• 1997 — Це несерйозно — телевізійний художній фільм
• 2003 — Казус Беллі — повнометражний художній фільм
• 2004 — «Фітіль» — телевізійний сатиричний журнал
• 2005 — Великий Фітіль — повнометражний художній фільм
• 2010 — Брестська фортеця (Білорусь, Росія) — повнометражний художній фільм
• 2015 — Батальонъ — телевізійний художній фільм
• 2015 — Перша світова війна. Першої світової війни — повнометражний художній фільм

Сценарист

• 1997 — Це несерйозно
• 2005 — Великий Фітіль
• 2008 — У червні 41-го (Росія, Білорусь)
• 2010 — Брестська фортеця (Білорусь, Росія)
• 2015 — Батальонъ^[24]
• 2015 — Перша Світова війна. WW1 (США, Сербія, Німеччина, Туреччина, Англія, Канада, Росія, Франція)
• 2016—2017 — Генеральний продюсер серіалу «Каспій-24»

Продюсер

• 1990 — Оба-На!
• 1992—1995 — Угол шоу
• 1996—1998 — Доктор Угол
• 1996 — V. I. P.
• 2004 — Телевізійний сатиричний журнал «Фітіль»
• 2005 — Великий Фітіль — повнометражний художній фільм
• 2008 — У червні 41-го (Росія, Білорусь)
• 2010 — Брестська фортеця (Білорусь, Росія)
• 2010 — Фортеця — телевізійний 4-серійний художній фільм
• 2014 — Батальонъ^[24]
• 2014 — Жіночий батальонъ — телевізійний 4-серійний художній фільм
• 2015 — Перша Світова війна. WW1 (США, Сербія, Німеччина, Туреччина, Англія, Канада, Росія, Франція)
• 2016—2017 — Генеральний продюсер серіалу «Каспій-24»
• 2018 — продюсер військово-історичного фільму «Іллінський кордон»^[25].

Продюсер документальних фільмів (2007—2009 рр.)

• «Вбити гауляйтера»
• «Брестська фортеця»
• «Червона доріжка. Історія Московського Кінофестивалю»
• «Антисволота»
• «Пані Перемога режисера Мотиля»
• «Андрій Громико. Гігант, якому вдалося вижити»
• «Бувальщина і небилиця про маршала Рокоссовського»
• «Кіноіндустрія Країни Рад»
• «Коханці з Вітебська»
• «Янка Купала. Неназване»
• «Москва — Мінськ. Кінотранзит»
• «Історія ВІА» тощо.

Робота в театрі, кіно і на телебаченні

• 1984—1988 роки — Театр імені Гоголя: «А цей випав з гнізда» («Політ над гніздом зозулі») Д. Вассермана; «Декамерон» Д. Боккаччо; «Берег» Ю. Бондарєва тощо.
• 1988—1990 роки — роль Хлестакова у виставі «Ревізор» театру «На Південному-Заході».
• 1989—1992 роки — Московський театр-кабаре «кажан»: «Читання нової п'єси» Гр. Гурвича.
• 1991 — автор проекту «Прощання з гімном СРСР»
• 1991—1995 роки — автор і режисер телепрограми «Оба-на!»
• 1992—1995 роки — Автор телепрограми «Угол шоу»
• 1996 рік — автор, режисер і актор в 48-серійному телевізійному проекті «Доктор Угол»
• 1996 рік — вихід у світ книги «Оба-на!»
• 1996 рік — вихід диска «Оба-на!» з піснями у виконанні І. С. Угольникова, які звучали раніше створених ним програмах.
• 1996 рік — продюсер ток-шоу «V. I. P. — Особливо важливі персони» (автор — Алла Угольникова).
• Брав участь у телегрі «Вгадай мелодію» двічі: 7 травня 1996 року разом з Леонідом Парфьоновим та Юлією Бордовських і 8 березня 2013 року разом з Іриною Мірошниченко та Розою Сябітовою
• 1997—2002 — автор і ведучий щоденного розважального ток-шоу «Добрий вечір з Ігорем Угольніковим» на телеканалі «Росія», потім на СТС.
• 2001—2002 — Московський художній академічний театр імені Чехова: Вистава «Дівчата бітлів»; вистава «Гамлет у гострому соусі».
• 2003—2007 — виконавець головної ролі у виставі приватного театру «Імперія Зірок» за п'єсою Клода Маньє «Оскар» реж. Петра Штейна.
• 2003 рік — Виконувач обов'язків директора «Редакції сатиричного кіножурналу „Фітіль“»
• 2003—2007 — Продюсер Телевізійного сатиричного журналу «Фітіль»
• 2005 рік — Режисер і виконавець головної ролі у фільмі «Великий Фітіль».
• 2006—2017 — Ведучий програм ТРО «Час союзу» і «Від першої особи».
• 2007 рік — Продюсер документального фільму «Вбити гауляйтера»
• 2010 рік — Автор ідеї і Генеральний продюсер фільму «Брестська фортеця».
• 2011 рік — Роль президента у фільмі «Оповідання» режисера Михайла Сегала.
• 2012 рік — Головна роль у виставі «Пастка для чоловіка»
• 2013 рік — Автор літературного перекладу, режисер, актор у виставі Театру сатири «Дурні»^[26]
• 2013 рік — Роль у виставі «Шкідливі звички»
• 2013 рік — Автор ідеї і генеральний продюсер фільму «Батальонъ»

Нагороди, премії

• 1992 — Лауреат Першої премії «Золотий Остап», що присуджується за найвищі досягнення в жанрі сатири і гумору.
• 1994 — Премія «Овація» за найкращу телевізійну програму.
• 2002 — Премія «Золотий стілець» Другого міжнародного телевізійного фестивалю гумору в Одесі в номінації «За чарівність і винахідливість».
• 2007 — Подяка Президента Російської Федерації за великий внесок у створення і розвиток нового телевізійного проекту сатиричного журналу «Фітіль»^[27].
• 2007 — Спеціальний диплом та приз журі «За пошуки нової мови в документальному кіно» на XIV Мінському міжнародному кінофестивалі за документальний фільм «Вбити гауляйтера».
• 2010 — Премія ФСБ Росії в номінації «Кіно — і телефільми» за художній фільм «Брестська фортеця».
• 2011 — Орден «За шляхетність помислів і справ» від Ради ветеранів центрального апарату МВС Росії.^[28]
• 2011 — Медаль «За заслуги та увічнення пам'яті загиблих захисників Вітчизни» від Міністерства оборони РФ.
• 2011 — Фільм «Брестська фортеця» отримав нагороди на фестивалях і кінофорумах:
  • Номінант — Найкращий іноземний фільм «Золотий півень і сто квітів»/ Golden Rooster and 100 Flowers
  • Найкращий кінопродюсер — Ігор Угольников — «Московська прем'єра в Ризі»
  • пеціальна номінація, присвячена 65-річчю Великої Перемоги — Ігор Угольников — «Білорусь Росія. Крок у майбутнє»
  • Перша премія в номінації «Кіно» — Щорічний конкурс у культурному центрі ФСБ Росії
  • Найкращий російський фільм — Кіноньюс-2011
  • Спеціальний приз журі — Кришталевий свічник VI міжнародного православного стрітенського кінофестивалю «Зустріч»
  • Найкращий російський екшн, Найкраща російська драма — Народна інтернет-кінопремія «Жорж»
  • Гран-прі — VII міжнародний фестиваль кінофільмів і радіопрограм «Перемогли разом»
  • Спеціальний приз губернатора Мурманської області — Ігор Угольников — Міжнародний кінофестиваль «Північне сяйво»
  • Найкращий ігровий фільм — Міжнародний фестиваль «Земля і люди»
  • Найкраще ігрове кіно — Міжнародний кінофорум «Золотий Витязь»
  • Гран-прі — Телекінофорум «Разом»
  • Телевізійний серіал «Фортеця» став переможцем у номінації «Телевізійний фільм і серіал» — Євразійський телефорум
  • Найкращий фільм про Велику Вітчизняну війну — Московський відкритий фестиваль молодіжного кіно «Відображення»
  • Ігор Угольников — спеціальний приз журі — Міжнародний фестиваль військово-патріотичного кіно імені Сергія Бандарчука «Волоколамський рубіж»
  • Спеціальний приз Журі — Третій міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат»
• 2016 — Фільм «Батальйон» отримав нагороди на фестивалях і кінофорумах:
  • Найкращий фільм світу, Найкращий фільм країн БРІКС — The South African International Film Festival RapidLion (ПАР, Йоганнесбург)
  • Найкращий фільм, Приз великого журі за найкращий фільм — Hollywood Florida Film Festival! (США, Флорида)
  • Найкращий драматичний фільм, Найкращий продюсер — iFilmmaker International Film Festival (Іспанія, Марбелья)
  • Найкращий фільм — International Euro Film Festival On Line (Іспанія, Марбелья)
  • Продюсерська нагорода — Laughlin International Film Festival (США, штат Невада, Лафлін)
  • Найкращий іноземний фільм — The 2015 Catalina Film Festival (США, Каліфорнія, Каталіна)
  • Найкращий іноземний фільм — The Second Edition Bridge Film Fest (BFF) (Косово, Митровиця)
  • Платинова нагорода — Asia Pacific International Filmmaker Festival & Awards (APIFA) (Азіатсько-тихоокеанський Міжнародний кінофестиваль в Індонезії)
  • Найкращий фільм — 2nd Navi Mumbai International Film Festival (Міжнародний кінофестиваль в Мумбаї)
  • Гран-прі — Міжнародний фестиваль воєнного кіно імені Ю. М. Озерова (Росія, Калінінград)