Угольсько-Широколужанський буковий праліс

У́гольсько-Широколужа́нський бу́ковий пралі́с — найбільший у світі кластер букового пралісу, загальна площа якого становить близько 9000 га^[2].

Угольсько-Широколужанський буковий праліс

Буковий праліс Малої Угольки Буковий праліс Малої Угольки
48°15′39″ пн. ш. 23°44′30″ сх. д.
Країна	Україна[1]
Розташування	Україна Закарпатська область, Тячівський район
Площа	бл. 9000 га
Керуюча організація	Карпатський біосферний заповідник
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО:	Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи
Тип:	природний
Критерії:	IX
Регіон ЮНЕСКО:	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2007  (31 сесія)
Місцерозташування Угольсько-Широколужанського букового пралісу
Угольсько-Широколужанський буковий праліс (Закарпатська область)

Розташований у межах Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника (Тячівський район, Закарпатська область, Україна). Частини цього букового пралісу перебувають під охороною ще починаючи з 1920-х років. У 1992 році букові праліси Угольсько-Широколужанського заповідного масиву внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, до якого у 2007 та 2011 роках були зараховані також інші букові праліси та старовікові букові ліси Європи^[3].

Угольсько-Широколужанський буковий праліс є об'єктом активних наукових досліджень. У 2010 році було вперше проведено його статистичну інвентаризацію у рамках українсько-швейцарського наукового проекту^[4]. Повторна інвентаризація, метою якої є виявлення змін у лісовому масиві, запланована на 2019 рік^[5]. Крім того, починаючи з 2001 року тут проводяться дослідження на постійній моніторинговій дослідній ділянці прощею 10 га (200×500 м).

Результати статистичної інвентаризації

Статистична інвентаризація Угольсько-Широколужанського букового пралісу була проведена в 2010 році на площі 10300 га лісу, з яких 8800 га представлені пралісами, а решта — природними лісами. Під час польових робіт було закладеного 314 кругових тестових ділянок площею 500 м², на яких були заміряні всі дерева діаметром 6 см і більше (всього 6779 дерев).

За матеріалами статистичної інвентаризації було встановлено, що:

• дерева бука лісового (Fagus sylvatica L.) становили 97% всіх заміряних дерев;
• вік найстаріших дерев становить близько 500 років;
• найгрубшим було дерево в'яза шорсткого, діаметр якого становив 150 см;
• найгрубше дерево бука лісового мало діаметр 140 см;
• щонайменше 10 дерев бука лісового на 1 га мали діаметр 80 см і більше;
• кількість живих дерев становить у середньому 435 шт./га, середня сума прощ поперечних перетинів — 36,6 м²/га, а середній запас — 582 м³/га;
• запас відмерлої деревини (стоячої та лежачої) становить у середньому 163 м³/га;
• вертикальна структура Угольсько-Широколужанського букового пралісу є переважно триярусною, а вікна в шатрі деревостану здебільшого мають площу, близьку до площі поперечного перетину крони переважаючого дерева^[4].

Еколого-туристичні маршрути

Відвідати Угольсько-Широколужанський буковий праліс дозволяють два екотуристичні маршрути:

1. Буковими пралісами Малої Угольки, що веде також до найдовшої карстової печери Українських Карпат «Дружби» та вапнякової скелі «Карстовий міст».
2. Буковими пралісами Великої Угольки, кульмінаційним пунктом якого є карстова печера Молочний Камінь.

Відвідування екотуристичних маршрутів Карпатського біосферного заповідника є платним.

Широколужанський буковий праліс Широколужанський буковий праліс  Вітровал у Широколужанському пралісі Вітровал у Широколужанському пралісі  Природне поновлення у буковому пралісі Природне поновлення у буковому пралісі  Відмерла деревина — запорука біорізноманіття Відмерла деревина — запорука біорізноманіття  Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці  Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці

Панорама

Угольсько-Широколужанський буковий праліс (панорама з Полонини Красна)