Угре-Мар'є

Угре-Мар'є, повна назва Сосьєте анонім д'Угре-Мар'є (фр. Société anonyme d'Ougrée-Marihaye — «Акціонерне товариство Угре-Мар'є») — бельгійська компанія, консорціум, що володіла металургійними заводами й вугільними шахтами. Була однією з провідних компаній у галузі чорної металургії Бельгії. Була створена в 1900 році шляхом злиття металургійного комбінату в місті Угре (тепер в складі міста Серен) у провінції Льєж та вугільних шахт Мар'є. У 1955 році компанія об'єдналась з компанією «Джон Кокеріль» з утворенням компанії «Кокеріль-Угре».

Угре-Мар'є

Тип	бізнес концерн і організація
Галузь	чорна металургія, Manufacture of basic iron and steel and of ferro-alloysd[1] і металургійна промисловість[d][1]
Наступник(и) (спадкоємці)	Кокеріль-Угре і Кокеріль-Самбр[1]
Засновано	1900
Закриття (ліквідація)	1955
Штаб-квартира	Угре
Холдингова компанія	Compagnie Financière et Industrielled
Угре-Мар'є у Вікісховищі

Історія

У 1809 році в місті Угре було створено залізоробний завод Угре (фр. La Fabrique de Fer d'Ougrée). У 1835 році в Угре було створено Товариство вугільних шахт і доменних печей Угре (фр. Société des Charbonnages et Hauts-Fourneaux d'Ougrée). Обидві ці компанії об'єдналися в 1892 році, утворивши акціонерне товариство Угре (фр. Société anonyme Ougrée), яке, своєю чергою, у 1900 році об'єдналося з Товариством вугільних шахт Мар'є (фр. Charbonnages de Marihaye). У підсумку було утворено Акціонерне тованиство Угре-Мар'є. 1905 року до компанії було приєднано металургійний завод у місті Роданж, що в Люксембурзі.

Шахта компанії у Серен.

Шахта компанії у Флемаль.

К. Меньє. Ливарня в Угре. Між 1885 і 1889. На картині зображено один з цехів заводу в Угре за кілька років до створення компанії «Угре-Мар'є».

Залізнична рейка з фірмовим надписом, виготовлена в Угре у 1911 році. Залізнична колія в Таїланді.

Уже на початку 20 століття компанія була одним з основних виробників металу в Бельгії; у 1914 році вона експлуатувала 8 доменних печей і виробляла 500 000 тонн сталі на рік. Вона випускала напівфабрикати, бруски, балки, рейки та листи. Німецька окупація під час Першої світової війни залишила компанію спустошеною — лише з двома діючими доменними печами. Реконструкція виробничих потужностей відбулася між 1919 і 1924 роками.

У 1929 і 1931 роках компанія взяла під контроль низку інших металургійних і вугільних компаній Бельгії. Після економічної кризи 1929 року і великої депресії від компанії відокремились і стали незалежними кілька гірничо-металургійних підприємств — у Самбре і Роданж.

У 1949 році під контролем компанії «Угре-Марьє» перебувало близько 20 % усієї виплавки сталі в Бельгії, під контролем інших 2 компаній «Кокеріль» і «Провіданс» — 26 % і 12 % відповідно.^[2]

Література

• Угре-Марией. // Большая советская энциклопедия, 2 издание. Том 43. — М.: Изд-во Большая советская энциклопедия, 1956. — С. 635. (рос.)