Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Українська авіація в македонському конфлікті
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
У період військового конфлікту 2001 року між владою Македонії і албанськими повстанцями Україна поставляла бойові вертольоти (Мі-8 і Мі-24) та літаки (Су-25) урядовій армії. Крім того, надходили повідомлення про безпосередню участь українських пілотів. Військова підтримка Києва викликала невдоволення країн Заходу.
.jpg)
Remove ads
Історія
З початком бойових дій союзники македонського уряду в особі країн НАТО обмежилися лише військовими радниками. Однак урядовим силам потрібна була зброя. Військову техніку надали Греція, Болгарія, Україна[1]. Своєю чергою Югославія поставляла стрілецьку зброю і боєприпаси[2].
У березні 2001 року в Македонію почало надходити українське озброєння. Вся техніка передавалася згідно з двостороннім договором про військово-технічне співробітництво за пільговими цінами. Поставки озброєнь викликали невдоволення в США і НАТО. 25 липня в Києві пройшла зустріч Президента України Леоніда Кучми з радницею президента США з нацбезпеки Кондолізою Райс. Американська сторона вимагала припинити військову підтримку Македонії. Однак Кучма відмовився підкорятися. Вже через два тижні Україна відправила до Македонії болгарські 30 танків і 20 БТР, модернізовані на своїх заводах. У той самий час західна преса писала, що урядовими вертольотами та літаками керують українські пілоти[3][4].
Самі албанські бойовики поставилися до посилення авіації противника серйозно і запаслися ПЗРК американського і радянського виробництва[1].
Remove ads
Авіапарк
Таблиця поставок української авіації в період конфлікту. Сюди не включені поставки 1994 року (чотири вертольоти Мі-17 з номерами VAM-301/Z3-HC, VA-302/Z3-HD, VAM-303/Z3-HE, VAN-304/Z3-HF, увійшли в 301. TRHE) та 28 грудня 2001 року (два Мі-24К з номерами VAM-211 та VAM-212)[1].
Влітку 2022 року стало відомо про повернення українській стороні чотирьох штурмовиків Су-25, які не літали з 2004 року. У березні 2023 року глава Міноборони Македонії Слав'янка Петровська заявила, що країна передасть Україні 12 вертольотів, поставлених 2001 року, оскільки машини «майже виробили ресурс».
Remove ads
Пілоти
Перші повідомлення про участь українців у конфлікті з'явилися ввечері 23 березня. Американський канал CNN заявив, що «удар по албанських повстанцях завдали російські вертольоти з українськими екіпажами на борту»[5].
Офіційний Київ рішуче відкинув такі твердження, хоча самі вертолітники в приватних бесідах підтверджували, що зробили «пару-трійку бойових вильотів» за «розумну плату» (серед таких — Ігор Шандригін[5]). Побічно факт участі українців підтверджує і те, що довоєнний наліт македонських льотчиків становив всього близько 20 годин на рік. Крім того, українські інструктори залишалися в Македонії ще протягом двох місяців. Більшість із них мали досвід війни в Афганістані[1].
Іноземці не тільки виконували бойові операції, а й готували македонських льотчиків[5].
Бойові вильоти
Узагальнити
Перспектива
Вперше українська авіація, зокрема Мі-8 і Мі-24, була використана поблизу Тетово (23 березня) і поблизу гори Шар Планіна (25 березня). З раннього ранку 22 червня по позиціях бойовиків навколо Арачинова почали працювати Мі-24[1]. Тут участь українських вертолітників відіграла одну з найважливіших ролей[2]. 23 червня над полем бою вперше з'явилися Су-25. Вранці 10 серпня чотири Су-25, вісім Мі-24 і чотири Мі-8МТ підтримали сухопутні частини при відбитті ворожого наступу на село Радуша та армійський блокпост на захід від Скоп'є. Інтенсивні атаки з повітря тривали до 14:00 наступного дня, причому вперше було відзначено застосування бомб ФАБ-250. За офіційними даними Міністерства оборони Македонії, втрати бойовиків від дій авіації становили не менш ніж 400 осіб убитими та пораненими[1].
За спогадами українських льотчиків, практично в кожному вильоті по штурмовиках і вертольотах вівся сильний вогонь із землі, причому це була не тільки стрілецька зброя калібру 7.62-мм, але й великокаліберні кулемети (12.7-мм) і зенітки калібрів 20, 23 і 30-мм. Практично кожен вертоліт мав бойові пошкодження. На деяких українські ж механіки налічували по кілька десятків пробоїн. По штурмовиках було здійснено кілька пусків ПЗРК, але літакам вдалося ухилитися[1].
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads