Укермарк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Укермарк (значення).

Укермарк (марка Укер; пол. Marchia Wkrzańska; фр. Marche de l'Ucker, L’Uckermark; лат. vker Marckh, terra ukera, provincia Vcra, ukerlant; нім. Ukermark^[2]) — територія, яка в документах спочатку згадувалася як Terra ukera (земля укра) і тільки з XV століття її стали називати Ukermark — Марка Укер. Це історичний регіон, тепер земля Бранденбург в Німеччині, а раніше ця марка знаходилася на північний захід від м. Щецина, в минулому відокремлена від основної частини Бранденбургу Курмархії (пол. Kurmarchia, нім. Kurmark). Назва вказаного регіону походить від слов'янської назви головної річки цієї області — Укра (пол. Wkry, нім. Ucker) теренів племені украни.

Укермарк
Карта району Укермарк
Тип	ландшафт і історична область[1]
Входила до складу	Бранденбург[1]
Країна	Німеччина[1]

У XIII-XV століттях регіон кілька разів змінював господарів між Померанським герцогством та Бранденбурзькиммаркграфством. Остаточно відокремилася від Померанії після Вкранської війни 1425–1427 рр. З 1701 в межах Пруссії, з 1871 Німеччини. Назва нинішнього району Укермарк зі столицею в Пренцлау відноситься до Марки Вкра.

Головні міста: Пренцлав (пол. Przęcław), столиця укранів; Шведт на р. Одрі (н.-луж. Schwedt nad Wódru, Swjecje, пол. Świecie, нім. Schwedt/Oder); Ангермюнде (пол. Węgryujście, Dobrzyniec, нім. Angermünde).

У 1465 році у звіті «Codex Diplomaticus Brandenburgensis» згадане вперше як «vker Marckh»^[3][4] (Марка Укер).

Історія

Мегалітова гробниця Пехберга бронзової доби поряд з Воссбергом

Рання історія

У льодовиковий період льодовики сформували ландшафт регіону. Зміна клімату залишила горбисту місцевість з кількома озерами, утвореними таненням льоду, і люди почали заселяти територію. Виникли мегалітичні культури, а потім германські культури.

Украни, полабське плем'я

З VI–XII століть полабські слов'яни, що мігрували зі Східної Європи, рушили на захід до пізнішого Укермарка. Слов'яни, що заселили terra U(c)kera (Uckerland, пізніше Uckermark), стали називатися укранами (Ukranen, Ukrer, Ukri, Vukraner).^[5] Територія їхнього поселення була зосереджена навколо озер Оберукерзее та Унтерукерзее біля джерела річки Укер.