Український лепрозорій

Держа́вний за́клад «Украї́нський лепрозо́рій Міністе́рства охоро́ни здоро́в'я Украї́ни»^[1] — єдиний в Україні лепрозорій, що розташований в Одеській області, Роздільнянському районі, в селі Кучурган, на вулиці Філатова, 60.

Український лепрозорій
Тип	лепрозорій
Засновано	20 січня 1945
Країна	Україна
46°42′27″ пн. ш. 29°59′34″ сх. д.
Материнська організація	Міністерство охорони здоров'я України
Код ЄДРПОУ	01982235

Дата реєстрації в системі МОЗ України — 26 серпня 1969 року. Згідно з покладеними на нього функціями, він здійснює діагностику та лікування хворих на проказу в Україні.

Створений 20 січня 1945 року за ініціативи академіка Володимира Філатова на місці колишньої німецької колонії. Розрахований на 100 місць. Нині ця будівля не використовується.

На території лепрозорію є своя котельна, станція, пральня, каналізаційна насосна станція. Продукти життєдіяльності хворих фільтруються, їх не дозволено викидати ні в море, ні в ґрунтові води.

Лікарі та обслуговчий персонал проживають на території лепрозорію окремо від хворих, які спочатку проживали в бараках, а зі зменшенням їхньої кількості — в окремих будинках. Але цей поділ суто умовний — між приміщеннями, де живуть хворі, та тими, де мешкає обслуговий персонал, існують тільки насадження рослин.

Останній пацієнт надійшов у 2005 році. У 2006 році на лікуванні перебувало 22 хворих, у 2013 році — 20^[2]. У 2016 році було 35 осіб медперсоналу^{[джерело?]}, лікувалось дев'ять хворих та велося медичне спостереження за шістьма за межами лепрозорію^{[джерело?]}. Станом на 2018 рік в лепрозорію лікувалося вісім осіб. Станом на лютий 2020 року в лепрозорію лікувалося шість осіб.

21 червня 2024 року був виданий наказ МОЗ України про реорганізацію лепрозорію шляхом його приєднання до Одеського національного медичного університету.^[3]

Головний лікар — Лаврека Елла Володимирівна. Раніше головними лікарями працювали: Наумов Володимир Федорович, Рибак Юрій Володимирович.^{[джерело?]}

Див. також

• Проказа
• Лепрозорій