Український науково-технологічний центр

Український Науково-Технологічний Центр, УНТЦ (англ. The Science and Technology Center in Ukraine, STCU) — міжнародна міжурядова організація, створена з метою запобігання розповсюдженню знань та досвіду, пов'язаних зі зброєю масового знищення. Таким чином країни, що фінансують цей центр, намагаються зробити свій внесок у забезпечення міжнаціональної безпеки.

The Science and Technology Center in Ukraine
Український Науково-Технологічний Центр
300 px
Абревіатура	УНТЦ (англ. STCU)
Тип	орган державної влади[1]
Засновано	25.10.1993
Країна	Україна[1]
Штаб-квартира	Київ, Україна
50°26′56″ пн. ш. 30°27′00″ сх. д.
Місце діяльності	СНД
Виконавчий директор	Куртіс Белаяч (англ. Curtis Bjelajac)
Вебсайт: stcu.int

Для досягнення цієї мети УНТЦ залучає до співпраці колишніх оборонників (спеціалістів, що працювали в оборонній галузі), вчених та науковців, що працювали над створенням ядерної, хімічної, біологічної чи іншої зброї масового знищення, в сферах ядерної та хімічної промисловостей, працівників закритих наукових центрів, установ та лабораторій колишнього СРСР. Співпраця відбувається в рамках проєктів УНТЦ, що фінансуються Європейським Союзом, США та Канадою. Проєкти УНТЦ дають змогу створити робочі місця та надати оплачувану роботу фахівцям для спрямування їх діяльності в мирне русло та на розвиток світової науки.

УТНЦ діє в Україні на підставі Угоди про створення УНТЦ від 25.10.1993^[2], яка укладена між урядами України, Канади, США та Швеції, а також Протоколу про внесення поправок до Угоди про створення Українського науково-технологічного центру від 07.07.1997^[3]. Угода набула чинності в червні 1994 року.

УНТЦ розпочав свою діяльність після проведення першої ради членів правління 14-15 грудня 1995.

Пізніше, 26 листопада 1998, Європейський Союз приєднався до Угоди УНТЦ і замінив Швецію як Сторону-донора. Впродовж діяльності Центру, Азербайджан, Грузія, Молдова і Узбекистан приєдналися до УНТЦ як країни-члени Угоди. На сьогодні, головна штаб-квартира УНТЦ знаходиться в Києві і має регіональні представництва в Баку, Кишиневі і Тбілісі, а також у Харкові та Львові.

Центр має 178 організацій-партнерів (урядові та комерційні фірми).

УНТЦ сприяє напрацюванню та розвитку професійних зв'язків вчених та інститутів з провідними експертами та інститутами ЄС, Канади та США.

Окрім того, УНТЦ проводить тренінги та здобуття знань і досвіду у сферах:

• патентне право;
• стратегічне планування;
• бізнес-адміністрування та комерціалізація;
• трансфер технологій.

Учасники УНТЦ

Країни-донори (фінансуючі сторони)

• Європейський Союз
• США
• Канада

Країни-реципієнти

• Україна
• Грузія
• Узбекистан
• Азербайджан
• Молдова

Фінансування

З моменту першого Засідання членів правління УНТЦ у 1995 році, Центр профінансував понад 1500 науково-дослідних проєктів вчених з України, Грузії, Азербайджану, Молдови та Узбекистану, загальною сумою понад 300 млн дол. США. Учасниками проєктів за цей час стали понад 18.000 науковців, 10.000 з яких є колишніми вченими оборонного комплексу Радянського Союзу.

З 1995 до листопада 2010 року, УНТЦ проведене наступне фінансування:

• Азербайджан — 4,903,444 дол. США
• Грузія — 9,908,650 дол. США
• Молдова — 1,662,636 дол. США
• Україна — 174,568,454 дол. США
• Узбекистан — 16,440,779 дол. США

Загальна сума фінансування — 207,483,873 дол. США.

Крім цього, УНТЦ стала механізмом, який зміг об'єднати українських, грузинських, азербайджанських, молдовських та узбецьких вчених та інститути з великою кількістю урядових та комерційних партнерів з США, Канади та ЄС. У цей час, УНТЦ залучено понад 90 млн доларів США для фінансування науково-дослідних проєктів саме від цих зовнішніх партнерів.

Урядові партнери, з якими працює УНТЦ, профінансували 160 проєктів на суму понад 71 млн доларів США та 6 млн. Євро.

З УНТЦ працюють 855 комерційних партнерів, які профінансували 140 проєктів на суму понад 77 млн доларів США та 5,66 млн. Євро.

Досягнення

З часу створення Український науково-технологічний центр не лише інвестував в Україну $200 млн для втілення в життя понад 400 наукових проєктів, а й дав роботу більш як тисячі українським ученим, понад 80 університетам та науково-дослідним інститутам.

За результатами проєктів УНТЦ отримано 290 патентів: 225 в Україні, 3 в країнах СНД і 12 міжнародних патентів.

Саме через УНТЦ відбувається фінансування української частини робіт для міжнародних проєктів, в яких Україна формально не бере участі. Зокрема, фінансувалися роботи українських вчених для Великого адронного колайдера, адже участь України в CERN на офіційному рівні не затверджено. Так само фінансувалися роботи українських вчених для міжнародного проєкту ITER, в якому Україна також не бере участі через брак фінансування (аби стати учасником проєкту слід заплатити вступний внесок в 1 млрд. Євро).

Керівництво

• Виконавчий директор УНТЦ — Куртіс Белаяч (англ. Curtis Bjelajac), США
• Перший заступник Виконавчого директора від України — Микола Лубів (англ. Mykola Lubiv)

Історія створення

• 25 жовтня 1993 р. — Україна, Сполучені Штати Америки, Канада і Швеція підписали угоду про утворення Українського Науково-Технологічного Центру (Угода УНТЦ).
• 29 грудня 1997 р. — Узбекистан приєднався до Угоди УНТЦ.
• 26 листопада 1998 р. — Європейський Союз приєднався до Угоди УНТЦ і таким чином замінив Швецію як сторону угоди.
• 18 березня 1998 р. — Грузія приєдналася до Угоди УНТЦ.
• 27 червня 2003 р. — Азербайджан приєднався до Угоди УНТЦ.
• 7 грудня 2004 р. — Молдова приєдналася до Угоди УНТЦ.

Подібні організації

• Фонд цивільних досліджень та розвитку США
• Глобальні ініціативи щодо запобігання розповсюдження

Посилання

• Офіційний сайт УНТЦ [Архівовано 14 травня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

• Угода про створення Українського науково-технологічного центру^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Протокол про внесення поправок до Угоди про створення Українського науково-технологічного центру^{[недоступне посилання з липня 2019]}