Українські радіоінтерферометри Академії Наук

Українські радіоінтерферометри Академії Наук (УРАН) — українська система радіотелескопів для вивчення космосу.

Схема розташування системи УРАН

Система УРАН — це рознесені на тисячу кілометрів елементи однієї гігантської антени. Це дозволяє суттєво покращити кутове розділення^[1]. Дослідження в рамках роботи цієї системи є складовою частиною державної академічної наукової програми «УРАН», націленої на розв'язання фундаментальних проблем космічної радіофізики в декаметровому діапазоні^[2].

Історія створення системи

Диполь антенної решітки радіотелескопу УТР-2 та захід Сонця зі світловим стовпом. Село Волохів Яр, Харківська область

За ініціативи науковців, зокрема академіка Семена Яковича Брауде на початку 1970-х років було споруджено УТР-2. У той час були розпочаті роботи зі створення радіоастрономічних антен декаметрових хвиль на нових принципах, що дозволяють знизити вплив негативних чинників. У результаті радіотелескоп УТР-2 до теперішнього часу є найбільшим і найдосконалішим у світі інструментом спостереження декаметрового діапазону довжин хвиль. Радіотелескоп почав роботу в 1970 році, а з 1972 року розпочались регулярні наукові вимірювання.

За тієї ж ініціативи через десять років було збудовано вітчизняну систему інтерферометрів УРАН із підрозділами ще в чотирьох місцях, що значно посилило можливості потужного УТР–2.

Структура системи

Функціонування системи УРАН складає спільна робота п'яти радіотелескопів України:

• УТР-2 — Радіоастрономічний інститут НАН України
• УРАН-1 — 12 відділ Радіоастрономічного інституту НАН України на території Інституту іоносфери НАН та МОН України
• УРАН-2 — Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики НАН України імені С.І.Суботіна
• УРАН-3 — Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка НАН України
• УРАН-4^[3] — спостережна станція Маяки НДІ «Астрономічна обсерваторія» ОНУ ім. І. І. Мечникова

Місцезнаходження

УТР-2 розташований поряд із селом Гракове (Чугуївський р-н, Харківської області), УРАН-1 у м.Зміїв (Харківської області), УРАН-2 в с. Степанівка (Полтавської області), УРАН-3 у м.Шацьк (Волинської області), УРАН-4 у складі спостережної станції Маяки (с. Маяки,Біляївський р-н, Одеської області)^[4].

Координати та параметри інтерферометрів

назва пристрою	координати	розміри антени Пн—Пд та Зх—Сх, метри	дальність, км	ΔΘ" на частоті 25 МГц
УТР-2	49°38′18″ пн. ш. 36°56′28″ сх. д.	1860 × 53 53 × 900	×××	~ 1620
УРАН—1	49°39′57″ пн. ш. 36°21′14″ сх. д.	28 × 193	42,3	~ 15
УРАН—2	49°37′50″ пн. ш. 34°49′23″ сх. д.	118 × 238	152,3	~ 4
УРАН—3	51°28′19″ пн. ш. 23°49′39″ сх. д.	58 × 238	946,2	~ 0,66
УРАН—4	46°23′45″ пн. ш. 30°16′19″ сх. д.	28 × 238	613,1	~ 1

Національне надбання

Радіотелескоп УТР-2 із системою інтерферометрів УРАН Радіоастрономічного інституту 2001 року включений до державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання під № 22.^[5]

Див. також

• Гігантський український радіотелескоп
• РТ-70
• Український Т-подібний радіотелескоп-2
• Український радіоінтерферометр Академії Наук - 2
• Перелік наукових об'єктів, що становлять національне надбання
• Радіоастрономія
• Радіоінтерферометр
• Радіотелескоп
• Радіоінтерферометрія з наддовгою базою
• Укргеокосмомережа
• Радіоантена площею у Квадратний Кілометр

Джерела

• Інтеграція України в європейську радіоастрономічну науку. виступ академіка НАН України О. О. Коноваленка на сесії загальних зборів НАН України 12 квітня 2012 р. // Вісник НАН України. — 2012. — № 5. — С.23-25^{[недоступне посилання з липня 2019]}