Уле Гуннар Сульшер

У́ле Гу́ннар Су́льшер (норв. Ole Gunnar Solskjær, норвезька вимова: [ˈuːlə ˈɡʉnːɑr ²suːlʂær] ; нар. 26 лютого 1973(19730226), Крістіансунн) — норвезький футболіст, нападник, відомий насамперед виступами за «Манчестер Юнайтед» та національну збірну Норвегії. Нині — тренер.

Уле Гуннар Сульшер
Уле Гуннар Сульшер
Особисті дані
Народження	26 лютого 1973(1973-02-26)[1][2][…] (52 роки)
	Крістіансунн, Мере-ог-Ромсдал, Норвегія
Зріст	178 см
Вага	74 кг
Прізвисько	Вбивця з обличчям дитини
Громадянство	Норвегія
Позиція	Нападник
Юнацькі клуби
1989–1990	«Клаусененген»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990–1994 «Клаусененген» 109 (115) 1994–1996 «Молде» 42 (31) 1996–2007 «Манчестер Юнайтед» 235 (91)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1994–1995 Норвегія U-21 19 (9) 1995–2007 Норвегія 67 (23)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2008–2010 «Манчестер Юнайтед» (дублери) 2011–2013 «Молде» 2014 «Кардіфф Сіті» 2015–2018 «Молде» 2018–2021 «Манчестер Юнайтед» 2025 «Бешикташ»
Звання, нагороди
Нагороди	Olavstatuettend (2012) премія Пер Гюнта (2009) Нагорода Кніксена для тренера рокуd (2011, 2012) Kniksen of the Yeard (1996) Kniksen's Honorary Awardd (2007)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Клубна кар'єра

Сульшер народився в маленькому норвезькому містечку Крістіансунн, де і почав свою професійну кар'єру футболіста в складі якого за чотири роки видав неймовірну статистику — у 109 іграх забив 115 голів. А в 1994 році Уле перейшов в один з найтитулованіших клубів Норвегії «Молде», в якому бомбардирські таланти форварда продовжили розвиватися: у 42 матчах — 31 гол і нагорода тому — довгостроковий контракт з «Манчестер Юнайтед», в якому Сульшер провів 11 років своєї кар'єри і там завершив кар'єру футболіста.

Сульшер у грі за «Молде». 16 травня 1996 року

У 1996 році у «Манчестер Юнайтед» зірвався трансфер з одним із найкращих тогочасних бомбардирів англійського футболу — Аланом Ширером. Альтернативою британцеві став Сульшер, якого через деякий час назвали «норвезьким Ширером». Фанати «червоних дияволів» не надто райдужно сприйняли покупку невідомого нападника і вимагали більш зіркового бомбардира.^{[джерело?]} Але вже після дебютного матчу на «Олд Траффорд» Уле змусив англійських уболівальників переглянути ставлення до себе. У перший же сезон Сульшер забив 18 голів і склав чудовий дует форвардів з Еріком Кантона.

У наступні сезони ігровий час Сульшер скоротився, і, відповідно, знизилися його показники по забитим голам. Але норвежець розкрився і саме цим став незамінний у команді. Велич Сульшера полягала в його разючому умінні виходити на заміни і в найкоротший відрізок часу вирішувати результат зустрічі на користь своєї команди. За свою кар'єру в «Манчестер Юнайтед» Сульшер пережив багатьох конкурентів по амплуа: Тедді Шерінгема, Енді Коула, Дуайта Йорка, Руда ван Ністелроя. Алекс Фергюсон віддавав перевагу їм, а не норвежцю, але при цьому тренер завжди цінував Уле і не раз відмовляв його від відходу з команди.

Зоряним часом Сульшера став фінал Ліги чемпіонів 1999 року, в якому манкуніанці зустрілися з мюнхенською «Баварією». Протягом усіх 90 хвилин гри німці вели в рахунку, і в кінцівці вже були на сто відсотків упевнені в переможному результаті матчу. Однак на 91-й хвилині Тедді Шерінгем зрівняв рахунок, а на 93-й Сульшер, що тільки-но вийшов на заміну, приніс «Манчестеру» перемогу на «Камп Ноу». Після того фіналу Фергюсон в одному з інтерв'ю назвав норвежця «Королем замін».

У складі МЮ норвежець став шестиразовим чемпіоном Англії і виграв Лігу чемпіонів. За «Червоних дияволів» форвард провів 235 матчів, перетворившись на кумира уболівальників клубу. Всього ж Сульшер за свою кар'єру провів 386 матчів і забив 237 голів.

У вересні 2006 року Сульшер отримав важку травму і так і не зумів до кінця відновитися. На полі норвежець з'явився лише через рік і забив кілька голів за «Манчестер» в Лізі чемпіонів і Прем'єр-лізі. В одному з матчів англійського чемпіонату замінений Раян Гіггз передав капітанську пов'язку Сульшеру, що зарахувало норвежця до легенд клубу. Після закінчення сезону Уле оголосив про завершення кар'єри і 2 серпня 2008 року провів свій прощальний матч на «Олд Траффорд». Проте з «Манчестером» Сульшер не розлучився — Уле очолив резерв МЮ.

Виступи за збірну

У складі збірної Норвегії Сульшер взяв участь в чемпіонаті світу 1998 і чемпіонаті Європи-2000. На мундіалі скандинави зуміли вийти в 1/8 фіналу, де поступилися збірній Італії, а на Євро-2000 збірна Норвегії не змогла подолати бар'єр групового етапу. І це попри те, що мешканці півночі здолали головних фаворитів турніру — збірну Іспанії. Всього ж за збірну форвард зіграв 67 матчів і забив 23 голи.

Тренерська кар'єра

Пропрацювавши 2007 рік як тренер нападників МЮ, в 2008 році Сульшер став головним тренером резервного складу «Манчестер Юнайтед». У липні під його керівництвом команда виграла Ланкаширський кубок (вперше з 1969 року), перемігши у фіналі змагання «Ліверпуль» з рахунком 3:2. А у сезоні 2009/10 виграв з командою резервну Прем'єр-лігу.

9 листопада 2010 року Сульшер був призначений головним тренером клубу «Молде»^[3]. 31 жовтня 2011 привів клуб до першої в історії перемогу в чемпіонаті Норвегії^[4].

11 листопада 2012 року в матчі 29-го туру чемпіонату Норвегії «Молде» з рахунком 1:0 обіграв «Гонефосс», що дозволило команді Сульшера вдруге поспіль завоювати чемпіонський титул.

24 листопада 2013 року «Молде» під керівництвом Сульшера завойовує третій трофей, обігравши у фіналі кубка Норвегії «Русенборг». До 72-ї хвилини рахунок був 2:1 на користь «Русенборга», але за час, що залишився, підопічні Сульшера змогли забити три голи і, перемігши з рахунком 4:2, завоювати трофей.

2 січня 2014 року Уле Гуннар Сульшер був призначений головним тренером валлійського клубу «Кардіфф Сіті», що виступав у англійській Прем'єр-лізі. У першому матчі Сульшера «Кардіфф Сіті» в третьому раунді Кубку Англії обіграв «Ньюкасл Юнайтед» на «Сент-Джеймс Парк» з рахунком 1:2, що дозволило команді пройти в наступний раунд турніру. 18 вересня 2014 року був звільнений з поста головного тренера «Кардіфф Сіті» через погані результати команди^[5].

21 жовтня 2015 року повернувся в «Молде», підписавши з клубом новий контракт строком на три з половиною роки.

19 грудня 2018 року був призначений виконувачем обов'язків головного тренера «Манчестер Юнайтед» до закінчення сезону 2018/19^[6]. 28 березня 2019 року, після 14 перемог у 19 матчах, уклав трирічний контракт, ставши тренером манчестерської команди на постійній основі^[7].

21 листопада 2021 року, після поразки від «Уотфорда» з рахунком 4:1, «Манчестер Юнайтед» і Сульшер достроково розірвали контракт за згодою обох сторін^[8].

18 січня 2025 року Уле Гуннар підписав однорічну угоду з турецьким клубом «Бешикташ».^[9]

Статистика

Клубна

Клуб	Сезон	Ліга		Кубок		Кубок ліги		Єврокубки		Інше		Всього
		Ігор	Голів	Ігор	Голів	Ігор	Голів	Ігор	Голів	Ігор	Голів	Ігор	Голів
«Клаусененген»	1990					–
	1991					–
	1992					–
	1993					–
	1994	47	31			–
	Всього	47	31			–
«Молде»	1995	26	20			–		4	2
	1996	12	11			–
	Всього	38	31			–
«Манчестер Юнайтед»	1996–97	33	18	3	0	0	0	10	1	0	0	46	19
	1997–98	22	6	2	2	0	0	6	1	0	0	30	9
	1998–99	19	12	8	1	3	3	6	2	1	0	37	18
	1999–2000	28	12	–		1	0	11	3	6	0	46	15
	2000–01	31	10	2	1	2	2	11	0	1	0	47	13
	2001–02	30	17	2	1	0	0	15	7	0	0	47	25
	2002–03	37	9	2	1	4	1	14	4	0	0	57	15
	2003–04	13	0	3	0	0	0	2	1	1	0	19	1
	2004–05	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
	2005–06	3	0	2	0	0	0	0	0	0	0	5	0
	2006–07	19	7	6	2	1	1	6	1	0	0	32	11
	2007–08	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
	Всього	235	91	30	8	11	7	81	20	9	0	366	126
Загалом		320	153	30	8	11	7	81	20	9	0	451	188

^[10]

Збірна

1995	2	1
1996	6	3
1997	2	1
1998	9	3
1999	8	5
2000	10	1
2001	7	3
2002	9	2
2003	7	2
2004	2	0
2005	0	0
2006	4	2
2007	1	0
Всього	67	23

^[11]

Досягнення та нагороди

Як гравця

• Чемпіон Англії: 1996-97, 1998-99, 1999–2000, 2000-01, 2002-03, 2006-07
• Володар Кубка Англії: 1998-99, 2003-04
• Володар Суперкубка Англії: 1996, 1997, 2003, 2007
• Володар Кубка Футбольної ліги: 2005-06
• Володар Міжконтинентального кубка: 1999
• Переможець Ліги чемпіонів: 1999

Як тренера

• Чемпіон Норвегії: 2011, 2012
• Володар Кубка Норвегії: 2013