Ультранизька частота

Наднизька частота (англ. Ultra low frequency, ULF) — позначення ITU^[1] для частотного діапазону електромагнітних хвиль від 300 герц до 3 кілогерц, що відповідає довжині хвилі від 1000 до 100 км. У науці про магнітосферу та сейсмології зазвичай даються альтернативні визначення, включаючи діапазони від 1 мГц до 100 Гц,^[2] від 1 мГц до 1 Гц,^[3] і від 10 до 10 мГц Гц.^[4]

Ультранизька частота

Смуга частот	300 — 3000 Герц

У магнітосфері і на землі можна спостерігати багато типів хвиль в діапазоні частот ULF. Ці хвилі представляють важливі фізичні процеси в навколоземному плазмовому середовищі. Швидкість ULF-хвиль часто пов'язують зі швидкістю Альвена, яка залежить від навколишнього магнітного поля та щільності маси плазми.

Цей діапазон використовується для зв'язку в шахтах, оскільки радіохвилі даних довжин можуть проникати під землю.^[5]

Землетруси

Деякі станції моніторингу землетрусів повідомляли, що іноді перед ним передує сплеск активності ULF. Чудовий приклад цього стався перед землетрусом у Лома-Прієта в 1989 році в Каліфорнії,^[6] хоча подальше дослідження вказує, що це була лише несправність датчика.^[7] 9 грудня 2010 року вчені-геознавці оголосили, що супутник DEMETER спостерігав різке посилення ULF радіохвиль над Гаїті за місяць до землетрусу магнітудою 7,0 M_w 2010 року.^[8] Дослідники намагаються дізнатися більше про цю кореляцію, щоб з’ясувати, чи можна використовувати цей метод як частину системи раннього попередження про землетруси.