Ульянов Борис Петрович

Бори́с Петро́вич Улья́нов (нар. 19 червня 1932, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1963 року^[1].

Ульянов Борис Петрович
Народився	19 червня 1932(1932-06-19) (93 роки)  Київ, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Київський державний художній інститут (1959)
Вчителі	Макогон Іван Васильович, Лисенко Михайло Григорович, Вронський Макар Кіндратович і Грош Сергій Іванович
Членство	Спілка радянських художників України
Батько	Ульянов Петро Мартинович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Ульянов.

Біографія

Народився 19 червня 1932 року в місті Києві (нині Україна). Син скульптора Петра Ульянова. 1959 року закінчив Київський художній інститут, де навчався, зокрема, в Івана Макогона, Михайла Лисенка, Макара Вронського, Сергія Гроша.

Жив у Києві в будинку на вулиці Щербакова, № 78/Маршала Гречка, № 4, квартира № 10^[2].

Творчість

Працював у галузі станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура

• портрет Володимира Леніна (1958);
• портрет токаря-новатора М. Тищенка (1959);
• «Шахтар» (1960);
• «Рибалка» (1962);
• «Шевченко-художник» (1964, дерево);
• «Портрет кранівниці» (1966);
• «Україночка» (1968, граніт);
• «Володимир Ілліч Ленін в Розливі» (1969, оргскло тоноване);
• «Естафета» (1970, оргскло);
• «Леся і бандурист» (1971, оргскло).

пам'ятники

• Тарасові Шевченку у Великому Березному (1990);
• Лесі Українці (1992)^[3].

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1958 року.