Уляна Святославна

Уляна (рус. Оуляна) — імовірно, молодша донька смоленського князя Святослава Івановича. Сестра Анни, дружини великого князя литовського Вітовта Кейстутовича, та Агрипини, пошлюбленої з Іваном Ольгимонтовичем Гольшанським, його близьким соратником.

Згідно з хронікою Origo regis Jagyelo et Wytholdi ducum Lithuaniae, в перший раз дівчина вийшла заміж за литовського боярина Бутрима, племінника чи радше двоюрідного брата Вітовтової матері Бірути (Buttrim nepotem germanum matris). Втім, у серпні–вересні 1382 року його та Відімонта було схоплено та колесовано на загад Ягайла, що вирішив отак помститись за умертвіння Войдила^[ru] людьми Кейстута незадовго перед цим.

Вдруге — десь після 1384, як вважає історикиня Інга Баранаускене — Уляна побралася з Василем Наримонтовичем, пінським властелем, убитим 1390 р. за наказом Вітовта при облозі Вільні.

Утретє жінка стала супругою нобіля Альберта-Монивида Койлікіновича: подружжя значиться у зверненні до папи Мартина V із просьбою звільнити їх од посту через похилий вік (внесене 11 січня 1419 «ex parle Alberti Moniwidi palatini et capitanei Wilnensis ac Julianae eiusdem coniugis»). Щоправда, в господарськім наданні від 13 січня 1407 року дружиною Монивида названа Ядвіга, мати кількох його дітей, зокрема сина Івана, — єдиного, що досяг повноліття. На думку Баранаускене, йдеться про католицьке ймення Святославни, вжите у латинськомовному привілеї як більш офіційне. Однак Олегу Ліцкевичу таке пояснення видалося непереконливим, адже в листі к понтифіку вона назива себе не ним.

Джерела

• Baranauskienė, Inga (2012). Onos Vytautienės kilmė ir giminė. Kultūros barai (2): 68—69.
• Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 295, 439, 441-442. — ISBN 978-5-86007-918-2.
• Semkowicz W. Przywileje Witołda dla Moniwida, starosty wileńskiego i testament jego syna Jana Moniwidowieza // Ateneum Wileńskie. № 2, 1923. — S. 253