Уманець Семен Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Уманець.

Семен Федорович Уманець — представник глухівсько-ніжинської династії Уманців, Глухівський сотник (1760—1767), писар сотенний Глухівський (1755—1760).

Уманець Семен Федорович
Прапор 23-й Глухівський сотник
1761 — 1767
Попередник:	Уманець Петро Дем'янович (1760-1761 рр.)
Спадкоємець:	Славський Олександр Ілліч (1769-1782 рр.)
Народження:	невідомо
Смерть:	невідомо
Країна:	Гетьманщина
Рід:	Уманців
Батько:	Федір Семенович
Діти:	7 синів та 7 доньок

Життєпис

Семен Уманець з 1755 року працював в уряді Глухівської сотні: спочатку до 1760 року писарем, а потім сім років (до 1767 року) — Глухівським сотником. 1785 року він у чині надвірного радника став економії директором Новгород-Сіверського намісництва, змінивши на цій посаді полковника Осипа Степановича Судієнка^[1]. Цю посаду Семен Уманець обіймав до 1793 року. Того ж року йому був наданий чин колезького радника, що відповідало військовому чину полковника^[2][3][4][5].

У Семена Федоровича у Глухові, Землянці та на хуторі Процівка було 129 душ обох статей. Сам він проживав у Глухові у слободі Веригінській, а з середини 1780-х років — у Новгород-Сіверську^[6]. У Студенці він також мав володіння^[7].

Родина

У Семена Федоровича та Марії Федорівни було 7 синів та 7 дочок (зокрема, офіцери Микола (1761 — ?) та Андрій (1762—1828). Всі діти народилися у Глухові. Одна з дочок Пелагея Семенівна стала дружиною воргольського поміщика Степана Антоновича Миклашевського^[6].