Умінський Олексій Анатолійович

Олексій Анатолійович Умінський (нар. 3 липня 1960, Москва) — священнослужитель Російської православної церкви (протоієрей), настоятель храму Святої Трійці в Хохлах, телеведучий, член редакційної ради журналу «Альфа і Омега», автор книг та численних публікацій на тему християнської педагогіки.

Протоієрей Олексій Уминский
Протоієрей в Храмі Тройці Живоначальної в Хохлах
Протоієрей Олексій Уминский під час проповіді в храмі святителя Миколая в Котельника, 2014 рік
Загальна інформація
Народження	3 липня 1960(1960-07-03) (65 років) Москва (СРСР)
Громадянство	Росія
Служіння в церкві
Титул	Протоієрей
Конфесія	Християнство
Деномінація	Російська православна церква
Рукоположення	27 травня 1990 Диякон 9 вересня 1990 Священик
Матеріали до статті на Вікісховищі

Біографія

Батьки прот. Олексія були невіруючими. Батько за фахом був інженером, мати — вчителькою. В юності Олексій належав до субкультури хіпі^[1], про що, за його власними словами, хочеться просити вибачення у батьків^[2]. Виріс в Перові^[3]. Хрестився в 1980 році. Духовний отець — протоієрей Сергій Романов^[4], який, у свою чергу, є учнем і послідовником Всеволода Шпіллера^[5].

У 1982 році закінчив факультет романо-германських мов МОПІ імені Н. К. Крупської. Протягом восьми років працював вчителем французької мови в загальноосвітній школі. В цей час через спільних знайомих познайомився з майбутньою дружиною.

В кінці 1980-х архімандрит Іоанн (Крестьянкін) благословив його на шлях священства. 27 травня 1990 року висвячений у диякона, 9 вересня 1990 року висвячений на пресвітера. Служіння проходив у храмі ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» міста Клин Московської області. Батьки прот. Алексія стали воцерковлятися, коли він вже готувався стати священиком, а потім він сам обвінчав своїх батьків.

З 1990 року настоятель Успенського собору Каширі, благочинний храмів Каширського округу Московської єпархії.

З 1993 року настоятель храму Живоначальної Трійці в Хохлах.

У 2002 році отримав нагороду протоієрея.

У 2004 році закінчив Московську духовну семінарію.

Кілька років працював директором Свято-Володимирської гімназії, потім — духівник цієї гімназії і викладач Закону Божого.

Вів на каналі «Культура» програму «Дела житейские», а потім серіал, присвячений життю святих «есные врата». З жовтня 2003 року — ведучий телепрограми «Православна енциклопедія».

У 2010 році удостоєний ордена преподобного Серафима Саровського III ступеня.

У 2014 році на прохання архімандрита Діонісія (Шигиніна), благочинного Богоявленського округу, склав «Молебень за жебраків, бездомних, безрідних»^[6].

Більшість книг склав, надиктувавши їх на диктофон.

Особливості роботи в установах Московської Патріархії та обставини усунення зі структур РПЦ

З жовтня 2003 року - співробітник приватної установи і ведучий створеної силами даної кінокомпанії телепрограми «Православна енциклопедія», куди призначений як ліберальний церковний журналіст, на зміну більш консервативному церковному публіцисту Державіну Миколі Івановичу, 1962 року народження (ведучому в 2002-2003 годах).^[7]. При ньому телепрограма стала володіти частотами на каналі ТВ-Центр.^[8] Останню телепередачу Умінський, як автор - ведучий, головний редактор і один з керівників проекту, привів (в тому числі, через скорочення державного фінансування) до певного "застою" та регресу, до кадрової нестабільності, до частої зміни співробітників, і до фактичної заморозки діяльності з 2020 року.

У вересні 2019 року журналістка Лісовська Єва Всеволодівна написала в своєму офіційному блозі про ймовірну ЛГБТ-орієнтованість Умінського, привівши копію запису 1987 року про заведення щодо Умінського облікової картки МУР, як підозрюваного за статтею Кримінального кодексу РРФСР про мужолозтво. ^[9] Однак ніякої реакції Умінського на цю заяву не послідувало.

З жовтня 2003 по грудень 2023 року — співробітник приватної установи «культурний фонд Кіно-телекомпанія Православна енциклопедія» (директор — Гостюшина Наталія Миколаївна) і ведучий створеної силами даної кінокомпанії телепрограми «Православна енциклопедія». 1 вересня 2022 року дана телекомпанія під керівництвом Гостюшиної та за участю Умінського заснувала нову юрособу-ТОВ " Нота Бене медіа» ^[10].

16 листопада 2023 року протоієрей Умінський дав відеоінтерв'ю каналу Олексія «Живий цвях» з критикою використання священиками військової риторики, в тому числі під час літургії (текстова версія даного інтерв'ю опублікована на сайті інтернет-видання «Ехо». ^[11] Так, відповідаючи на питання однієї зі слухачок каналу «живий цвях», о.Олексій порадив православним, які не хочуть відвідувати храм, де «моляться за перемогу і за підтримку СВО», Шукати священиків, які «намагаються не дуже сильно <...> військовий дух на Літургії зміцнювати» і «більше моляться про мир, ніж про перемогу».

Коментуючи незабаром після інтерв'ю слова Умінського, єпископ РПЦ Питирим (Творогов) назвав позицію Умінського " одним з метастазів страшної страшної хвороби лібералізму, яка проникла в нашу Церкву і погубить нашу Батьківщину». Раніше в судових матеріалах РПЦ стверджувалося, що пацифізм несумісний з православним віровченням.

Про можливість церковного суду і позбавлення сану щодо Умінського заявив оглядач телеканалу Царгород ТВ Михайло Тюренков. У статті для Сайту даного телеканалу, опублікованій 6 січня 2023 року, Тюренков стверджував: «цей клірик не просто роками, а десятиліттями займався опозиційною політичною діяльністю, хоча і не безпосередньо. Але тому його діяльність була ще небезпечніше. По суті, він сформував навколо своєї фігури цілу субкультуру, яку умовно можна назвати "ортолібералами" , тобто політичними лібералами, що прикриваються Православ'ям "

На думку колишнього клірика Ростовської і Новочеркаської єпархії РПЦ Олександра Усатова, постраждалого за свою опозиційність, для Умінського протягом дуже довгого часу характерною рисою було пристосуванство перед патріархом і владою, а момент істини настав тільки в 2021-2023 роках, коли клірик регулярно став використовувати опозиційну і ліберальну риторику:

«На что он рассчитывал? Храм в Хохлах ему не принадлежит. Этот священник юридически — никто, а его община — ничто. Он строил дом на песке… Мои восторги от этого священника остались в далеком прошлом. Последние дни я вижу множество соболезнований в адрес протоиерея Алексия Уминского, дескать, ужасный патриарх Кирилл совершил расправу над прекрасным и невинным пастырем… Но погодите, а кому же служил все эти годы о. Уминский? Кого восхвалял? Получается, что Алексей Уминский с 1990 года защищал и восхвалял гомо-лобби РПЦ, был духовником главного сектобреда России Дворкина, а в конце 2023 г. его провозгласили чуть ли не совестью нации… Я так не считаю». ^[12]

Патріархом Кирилом знятий з настоятельства і заборонений у служінні, а 13 січня єпархіальний суд Московської єпархії визнав, «що на підставі Правила 25-го Святих Апостолів отець Олексій підлягає виверження з сану за порушення священицької Присяги (клятвопорушення) — відмова від виконання патріаршого благословення читати молитву про Святу Русь за Божественною Літургією»; рішення суду винесено за відсутності — обвинувачений не з'явився на жодне з трьох засідань суду і направлено патріарху Кирилу.

Стало відомо також про те, що Умінський більше не працює, як координатор і ведучий телепрограми "Православна енциклопедія".

Замість нього, координатором і адміністратором даної телепрограми стала журналістка Олена Меркур'єва (1964 року народження), яка закінчила в 1990 році в МДУ факультет журналістики (кафедру телебачення і радіомовлення), працює разом з Умінським адміністратором телестудії з 2019 року.