Уміркований та щирий

Уміркований та щирий — це твір Володимира Винниченка виданий вперше у 1908 році, який за об'ємом нагадує оповідання.

Уміркований та щирий
Жанр	оповідання
Автор	Винниченко Володимир
Мова	українська
Написано	1907
Країна	Україна

Зміст

Твір складений у формі листа адресований жінці, автор якого потрапив до в'язниці через неприємний інцидент. Головний герой Самжаренко, запроторений за ґрати оповідач, зіткнувся навмисно зі старим знайомим Недоторканим, — щирим українцем, затятим і агресивним патріотом. У процесі спільної мандрівки, яка зав'язалась випадково, головні герої сідають на потяг і рушають додому. В результаті не переломних суперечок, викликаних Недоторканим, варта арештовує їх.

Підґрунтям до написання твору стала проблематика соціальних типів, викликаних на початку 20-того ст., українців поміркованих, себто налаштованих підтримувати все українське, проте уникаючи зайвих конфліктів, та щирих, які усіляко намагаються проявити власну українськість, утвердитись, інколи через тиск на інших або провокації.^[1]

Головна річ покладається на те, що відомо українцям і по нині, це комплекс меншовартості, який компенсується різкими виявами власної національної ідентичності, через шароварщину, надумані міфи уславлення й надмірний патріотизм. Іншим боком монети є ті, хто не здатний боротися за власне культурне надбання, право на визначення, і намагаюся проявляються соціальну кволість, чим буквально поступаються домінантним культурам.

В. Винниченко намагається висвітлити перед читачами проблематику, щодо ставлення перед «національним питанням» у формі гіперболізації, сатири, доведення до абсурду, крізь принцип сартівського «проєктування змін», коли тенденція, якою можливо насправді не існує, дещо перебільшується і вгадується, завдяки чому читач мусить надати власну ствердну відповідь прочитаному.^[2]