Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання

ОДК-Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання (юридична назва Публічне акціонерне товариство «ОДК -Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання», ПАТ «ОДК-УМВО») — російське підприємство, виробник авіаційних двигунів. Засноване в 1925 році. В об'єднанні працюють більше 24 тисяч чоловік.

Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання

Тип	підприємство
Правова форма	публічна компанія
Засновано	1925
Штаб-квартира	Уфа
Очільник(и)	Yevgeny Semivelichenkod
Виторг	130 200 000 $ (1994)[1]
umpo.ru
Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання у Вікісховищі

Винищувач Су-27 перед відділом кадрів УМВО

Входить до складу ОДК — «Об'єднаної двигунобудівної корпорації».

Основними видами діяльності підприємства є розробка, виробництво, сервісне обслуговування і ремонт турбореактивних авіаційних двигунів і газоперекачувальних агрегатів, виробництво і ремонт вузлів вертолітної техніки. Серійно випускає турбореактивні двигуни для літаків сімейства Су-27 (двигун АЛ-31Ф), Су-30 (двигун АЛ-31Ф і АЛ-31ФП), Су-35С (АЛ-41Ф-1С), Су-57 (АЛ-41Ф- 1), Су-25 (Р-95Ш і Р-195), вузли і агрегати для вертольотів «Ка» і «Мі».

Історія

Датою народження підприємства вважається 17 липня 1925 року. У цей день Рада праці та оборони ухвалила рішення про будівництво, на базі дрібних авторемонтних майстерень колишнього АТ "Російський Рено" в Рибінську заводу з виробництва авіаційних двигунів. 14 січня 1928 року завод став до ладу діючих підприємств авіаційної промисловості під номером 26.

У 1931 році в Уфі почалося будівництво заводу комбайнових моторів, в 1935 році зібрані перші 10 двигунів.

До 1940 року Уфимський моторний завод мав все необхідне для виходу виробництва на повну потужність, але був переданий в Наркомат авіаційної промисловості з присвоєнням йому номера 384. У цьому ж році УМЗ стає дублером Рибінського заводу з виробництва авіаційних моторів М-105 (до початку Великої Вітчизняної війни завод встиг випустити 675 штук М-105).

На початку війни на площі Уфимського заводу евакуйований ряд моторних заводів, в тому числі і з Рибінська. 17 грудня 1941 року Рибінський моторний завод номер 26, два ленінградських заводу-дублера (234-й і 451-й), частково 219-й з Москви, проектне бюро ЦІАМ (Москва), конструкторське бюро В. А. Добриніна (Воронеж) і два уфимських заводи, — моторний (384-й) і дизельний (338-й) об'єднані в єдине ціле. Нове підприємство стало правонаступником об'єднаних заводів і отримало номер головного — 26-й. У 1943 році на завод передали завдання створення центрифуги для збагачення урану за проектом Ф. Ф. Ланге, необхідного для атомного проекту СРСР.

Виробництво двигунів на заводі № 26 в період 1942—1948 років:

Двигун \ Роки	1942	1943	1944	1945	1946	1947	1948	всього
М-105ПФ	10 048	11 965	8762	4312	687	-	-	35 774
ВК-107А	41	208	2111	3191	396	692	550	7189
ВК-108	-	-	6	27	16	-	-	49
РД-10	-	-	-	-	59	447	833	1339
всього	10 089	12 173	10 879	7530	1158	1139	1383	44 351

Надалі підприємство перейменовано в Уфимський моторобудівний завод, на базі якого в 1978 році створено Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання, в 1993 році стало відкритим акціонерним товариством «Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання»^[2].

У серпні 2011 року наказом генерального директора «Об'єднаної двигунобудівної корпорації» Андрія Реуса об'єднання визначено головним підприємством в країні з випуску двигунів для бойової авіації. У 2012 році у ВАТ «УМВО» з'являються дві філії: "Дослідно-конструкторське бюро імені А. Люльки «(Москва) і» Литкарінський машинобудівний завод "(Литкаріно).

8 вересня 2017 року перейменовано в публічне акціонерне товариство «ОДК-Уфимське моторобудівне виробниче об'єднання».