Уюцька культура

Уюцька культура — сакська археологічна культура епохи бронзи та заліза (IX -III століття до Р. Х., названо за місцем перших наукових розкопок курганів на річці Уюк^[ru] Пій-Хемського району Тиви ^[1], виконаних у 1916 році О. В. Адріановим^[ru] та в 1920-х роках С. О Теплоуховим. Культура виділена та описана Л. Р. Кизласовим^[ru].

Уюцька культура на мапі

Цей період скіфської культури охоплює період з 8 століття до Р. Х. до 2 століття до Р. Х. ^[1] Послідовні фази Уюцької культури:

• Аржанська культура (IX-VIII ст. до Р. Х.)
• Алди-Бельська культура (VII-VI ст. до Р. Х.)
• Культура Сагли-Бажи^[en] (V—III ст. до Р. Х.)^[1]

Ці скіфські культури зрештою були замінені імперією Хунну, а пізніше Кокельською культурою. ^[1]

Близькими сакськими культурами були тагарська культура Мінусінської улоговини та Пазирицька культура в горах Алтаю. ^{[1] [2]} На сході була протомонгольська культура плитових могил.

Розповсюдження

До ареалу уюцької культури, крім Турано-Уюцької улоговини^[ru] в Тиві, входять Східний Алтай та Північно-Західна Монголія. Фінал Уюкцької культури пов'язаний з експансією протохунну з Центральної Азії на північ.

Поховання

Основна інформація про культуру Тиви цього часу пов'язана із матеріалом поховань. Поховані лежать на боці під курганами в дерев'яних зрубах, або в кам'яних ящиках, або в простих ямах. Найяскравіші пам'ятки уюцької культури — масові поховання людей та коней у курганах Аржан -1 ^[3] та Аржан-2 у долині річки Уюк у відрогах Західного Саяна. Близька до улангомської культури.

Палеогенетика

У представників уюцької культури визначено мітохондріальні гаплогрупи T1a1, T2b34, H91, U2e1h, U4a1, F1b1f, D4g1b, N9a9, A8a та Y-хромосомні гаплогрупи R1a1a1b (R-Z645), R1a2 ), Q1a2a (Q-L213 ;Q-L53), Q1a2a1c1 (Q-L332; Q-L329) ^[4].