Файфура Василь Васильович

Василь Васильович Файфура народився 1 травня 1940, с. Сивороги Миньковецького району Кам’янець-Подільської області (тепер - Дунаєвецького району Хмельницької області, Україна) — український вчений-патофізіолог. Доктор медичних наук (1987), професор (1988), академік Української екологічної академії наук (1993).

Василь Васильович Файфура
Професор Василь Файфура (листопад 2016) Професор Василь Файфура (листопад 2016)
Народився	1 травня 1940(1940-05-01) (85 років) с. Сивороги Дунаєвецького району Хмельницької області, Україна
Помер	м. Тернопіль, Україна
Країна	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	професор
Alma mater	Тернопільський медичний інститут
Галузь	медицина
Заклад	Тернопільський державний медичний університет
Посада	проректор, завідувач кафедри
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	Доктор медичних наук
Відомий завдяки:	вчений-патофізіолог
Файфура Василь Васильович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Файфура.

Життєпис та Науковий доробок

Народився в селянській сім’ї. Навчався в місцевій восьмирічці. У 1957 році з золотою медаллю закінчив середню школу в сусідньому селі Велика Побійна.^[1]

У 1963 році – Тернопільський медичний інститут з дипломом з відзнакою. Був рекомендований на наукову роботу. ^[1]У 1963-1966 роках навчався в аспірантурі при кафедрі патологічної фізіології під керівництвом проф. Е.Н. Бергера. ^[2]

Після завершення навчання був зарахований на посаду асистента, а з 1979 року – доцента цієї кафедри. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію на тему “Реактивність до хімічних факторів нервового збудження при порушеннях функцій щитоподібної залози в експерименті”, у 1986 році – докторську дисертацію на тему “Холінергічна регуляція серця при патології щитоподібної залози”. У 1988 році йому було присвоєно вчене звання професора. ^[3]

Працював на посадах заступника декана лікувального факультету (1978-1984), проректора з навчальної роботи (1984-1993), завідувача кафедри патологічної фізіології (1996-2006), професора названої кафедри (2006-2011). ^[4][2]

Автор біля 300 публікацій на наукову, навчально-методичну і суспільну тематику, має 6 авторські свідоцтва і патенти. ^[3] Підготував 1 доктора і 3 кандидатів наук. ^[4]

Був членом спеціалізованих рад у Тернопільському і Буковинському медичних університетах, членом редколегій чотирьох наукових журналів, співредактором ювілейного видання “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського: історія і сучасність”. П’ять разів нагороджений Почесними грамотами МОЗ України (1995, 1996, 2001, 2007, 2010). Президентський стипендіат 2008-2009 років.^[5]

Нагороди

• Почесні грамоти МОЗ України (2001).^[5]
• Стипендії Президента України (1988, 1989).^[5]
• Заслужений працівник охорони здоров’я України (2011)^[5]

Публікації

1. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 494 с.
2. Практикум з фізіології і патології / В.В. Файфура, Ю.І. Бондаренко, М.Р. Хара. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 123 с.
3. Pathological Physiology / Yu.I. Bondarenko,  M.R. Khara, V.V. Faifura, N.Ya. Potikha. – Ternopil: Ukrmedknyha, 2006. – 311 p.
4. Practical work of pathological physiology for the students / Yu.I. Bondarenko,  M.R. Khara,  N.Ya. Potikha,  V.V. Faifura. – Ternopil, 2007. – 168 p.
5. Сторінки історії кафедри / За ред. В.В. Файфури. – Збараж: ВПП “Медобори”, 1997. – 59 с.
6. Сульфідні води Конопківки / П.Г. Мартинюк, В.В. Файфура, М.М. Гаврилишин і співавт. – Тернопіль: Збруч, 1997. – 31 с.
7. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського: історія і сучасність / За ред. В.В. Файфури, Я.Я. Боднара, А.А. Завальнюка. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – 320 с. 
8. Файфура В.В. Печера Кришталева: третє відкриття. – Тернопіль, 2011. – 36. с.
9. Файфура В.В. Медицина Тернопільщини у фалеристиці: Монографія. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2011. – 108 с.