Фамінцин Олександр Сергійович

Олекса́ндр Сергі́йович Фамі́нцин (24 жовтня (5 листопада) 1841(18411105), Калуга — 24 червня (6 липня) 1896, Лігово^[ru], Російська імперія) — російський композитор, музичний критик та педагог, дослідник історії музики та музичних інструментів, перекладач. Брат Андрія Фамінцина^[ru].

Фамінцин Олександр Сергійович
рос. Фаминцын Александр Сергеевич
Основна інформація
Дата народження	24 жовтня (5 листопада) 1841(1841-11-05)
Місце народження	Калуга, Російська імперія
Дата смерті	24 червня (6 липня) 1896(1896-07-06) (54 роки)
Місце смерті	Лігово[ru], Російська імперія
Громадянство	Російська імперія
Національність	росіянин
Професія	композитор, музичний критик та педагог, дослідник історії музики, перекладач
Освіта	Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Жанри	опера
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Батько	Sergei Famintsynd
Мати	Wiilhelmina Mestmacherd
Брати, сестри	Андрій Фамінцинd

Життєпис

Народився в Калузі, 24 жовтня 1841 року. В 1862 закінчив природничий факультет Санкт-Петербурзького університету. Займався музикою в Сантіса та Фогта. Продовжив навчання в Ляйпцизькій консерваторії (Гауптман, Ріхтер, Рібель, Мошелес; 1862-1864), далі у Зейфріца в Левенберзі.

Повернувшись до Санкт-Петербургу читав в консерваторії лекції з історії музики та естетики (1865-1872). Був секретарем Імператорського російського музичного товариства (1870-1880). З кінця 1860-х до кінця 1870-х — музичний співробітник «Голосу». Редагував журнал рос. «Музыкальный сезон», також працював з такими виданнями як рос. «Музыкальный листок», рос. «Баян», рос. «Пчела», рос. «Слово», нім. «S.-Petersburger Zeitung» та ін.

Як музичний критик був прихільником класиків і запеклим супротивником „Нової російської школи“. Полеміка Володимира Стасова що до статей Фамінцина призвела навіть до судового розгляду.

В українському музикознавстів відомий як автор теорії західноєвропейського (британського) походження бандури, спростованої Гнатом Хоткевичем.

Помер 24 травня 1896 в Лігово^[ru] під Санкт-Петербургом.

Доробок

Праці з історії

• Божества древнихъ славянъ [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]. Изслѣдованіе Ал. С. Фаминцына. — Издательство «Типографія Э. Арнгольда», СПб., 1884. — 333 с.
• Божества древних славян (30-459). Скоморохи на Руси (460-666). Древнеарийские и древнесемитские элементы славян (667-723) / Сост. и отв. ред. О. А. Платонов, предисл. Е. А. Окладникова^[ru]. — М.: Издательство «Институт русской цивилизации», 2014 [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — 727 с. — ISBN 978-5-4261-0104-3
• Серия «В поисках утраченного наследия» № 5, Издательство «Вече» ^[ru]. — М., 2017. — 352 с. — ISBN: 978-5-4444-5876-1

Праці з історії та теорії музики

• рос. «Разбор сочинения Шафранова: О складе народно-русской песенной речи», Санкт-Петербург, 1881
• рос. «Божества древних славян», незакінчене, 1-й випуск 1884
• рос. «Древняя индокитайская гамма в Азии и Европе», в журналі рос. «Баян», 1888, окреме видання Санкт-Петербург, 1889
• рос. «Скоморохи на Руси», Санкт-Петербург, 1889
• рос. «Гусли», історичний нарис, Санкт-Петербург, 1890, срібна медаль Академії наук
• рос. «Домра и сродные ей инструменты русского народа...» Санкт-Петербург, 1891
• рос. «Словарь русских музык. деятелей» — не закінчено
• рос. «Начатки теории музыки» Санкт-Петербург, 1895

Переклади

• Ріхтера:
  • рос. «Учебник контрапункта», 1873
  • рос. «Учебник фуги», 1873
  • рос. «Учебник гармонии», 1876
  • рос. «Элементарная теория», з доповненнями та під редакцією, 1886
• рос. «Всеобщий учебник музыки» Адольфа Бернгарда Маркса^[ru], 3-тє видання, 1893
• рос. «Руководство к модуляции» Фелікса Дрезеке

Музичні твори

• Опери:
  • рос. «Сарданапал», Санкт-Петербург, Маріїнський театр, 1875, внаслідок неуспіху знята з репертуару, надруковано клавіраусцуг
  • рос. «Уриель Акоста», 1883, рукопис
• Симфонична картина рос. «Шествие Диониса», виконувалась на концертах музичного товариства
• Твори для камерного ансамблю: 3 струнних квартети (Es-dur, F-dur та D-moll); фортепіанний квінтет
• Романси:
  • рос. «Русский детский песенник», 2 частини
  • рос. «Баян», 150 пісень різних народів на 1 та 2 голоси.

Джерела

• (рос.) Ріман Г. Фаминцын, Александр Сергеевич // Музыкальный словарь = нім. Musiklexikon / Переклад з німецької 5-го видання нім. Riemann Musiklexikon, доповнено російським відділенням. — Москва, 1904.
• Хоткевич Гнат. Музичні інструменти українського народу. Друга редакція / Г. М. Хоткевич ; упоряд., підг. тексту, покажч. О. О. Савчук ; післямови І. В. Мацієвського, В. Ю. Мішалова, М. Й. Хая. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2012. — 512 с. — («Слобожанський світ». Випуск 4) — ISBN 978-966-2562-29-3.