Фартух-Філевич Ярослав Васильович

Фартух-Філевич Ярослав Васильович (5 лютого 1897 Лучиці — 21 січня 1979 Львів) — український архітектор, художник.

Фартух-Філевич Ярослав Васильович
Народження	5 лютого 1897(1897-02-05) Лучиці
Смерть	21 січня 1979(1979-01-21) (81 рік) Львів
Навчання	Чеський технічний університет
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів, Прага
Членство	Національна спілка архітекторів України

Біографія

Народився у селі Лучиці, тепер Сокальського району, у родині священика. Навчався у Сокальській гімназії. 1915 року мобілізований до австрійської армії, воював на італійському фронті. 1918 року після капітуляції Австрії потрапив у полон біля міста Кассіно, де пробув 2 роки. 1921 року вступив до Празької політехніки. Після завершення навчання у 1926 році, працює кілька років у Чехії в бюро інженера Бібера. Виконав проєкти великої кількості об'єктів, переважно у Моравії. У цей же час займався книжковою графікою та живописом. Паралельно з навчанням у Політехніці відвідував курс в Українській студії пластичного мистецтва у професора Івана Кулеця. Наприкінці 1920-х років повернувся до Львова. Брав участь у мистецьких виставках у Харкові. Спільно з Є. Нагірним, Ю. Воробкевичем, Р. Базилевичем працює в «Кооперативі Інженерних Робіт». Під час бомбардування Львова в кінці травня 1944 виїхав з дружиною і донькою в Лісько (тепер Польща), звідки родину вивезено німцями до табору у Штрасгоф. Певний час працював креслярем на газовому заводі міста Тепліци. 1945 повернувся з родиною до Львова. Власний будинок архітектора реквізований військовими. Родина проживала в одній кімнаті на вулиці Кобзарській. Член Спілки архітекторів УРСР. Працював в «Облпроекті» (пізніше «Діпроміст»). Автор низки проєктів житлових та адміністративних будівель. Взяв участь у розробці генпланів міст та сіл Західної України. Автор ілюстрацій до книжок серії «Дитяча бібліотека» видавництва «Світ дитини». Це зокрема «Казка про Ксенію і дванадцять місяців» Б. Лепкого, «Мандрівки Мишки-Гризикнижки по Львові», «Три побратими» А. Лотоцького, «Слідами забутих предків» Ф. Коковського та багато інших. 1987 року відбулась перша персональна виставка, посмертна.

Похований на Кривчицькому цвинтарі.

Гробниця родини Філевичів.

Архітектурні проєкти

• Гімназії у Белзі, Сокалі, Галичі та Черче.
• Народний дім та театр у Дрогобичі.
• Завершення перебудови вілли Шухевичів на вулиці Барвінських у Львові до 1936 року. Первинний проєкт Олександра Пежанського від 1928 року.^[1]
• Дерев'яна церква в Гошеві. Перший проєкт 1937 року не був затверджений воєводським урядом. Модифікований проєкт 1938 року було того ж року реалізовано.^[2]
• Храми у Залужжі, Улазові, Великополі. Церква у селі Тудорковичі (1936).^[3] Проєкт церкви для с. Станимир, з якого до 1939 року було реалізовано лише фундаменти. Добудовано 1998 року.
• Проєкти капличок хресної дороги у Крехові. Реалізовано лише три у 1937—1938 роках.^[4]
• Церква у Гладишові Малопольського воєводства. Збудована 1940 року ймовірно за проєктом Філевича (припущення Василя Слободяна).^[2]