Фащенко Єлизавета Семенівна

Єлизавета Семенівна Фа́щенко (нар. 27 липня 1927, Сальськ — пом. 9 вересня 1998, Львів) — українська художниця декоративного мистецтва, член Спілки радянських художників України, заслужений діяч мистецтв України з 1992 року. Дружина кераміста Віталія Максименка^[1], мати художника Альфреда Максименка^[2].

Фащенко Єлизавета Семенівна
Народження	27 липня 1927(1927-07-27)  Сальськ, Ростовська область, СРСР
Смерть	9 вересня 1998(1998-09-09) (71 рік)
	Львів, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953)
Вчитель	Цьонь Василь Данилович і Любчик Василь Олексійович
Діяльність	художниця
Відомі учні	Кусько Галина Дмитрівна, Наумко Дарія Мар'янівна і Кришталь Лідія Миколаївна
Працівник	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Член	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Максименко Віталій Григорович
Діти	Максименко Альфред Віталійович
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Фащенко.

Біографія

Народилася 27 липня 1927 року в місті Сальську Ростовської області РРФСР. Навчалась в Львівському училищі прикладного мистецтва; у 1949—1953 роках — на кафедрі художнього тектилю Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва^[3], де її викладачами були зокрема у Василь Цьонь Микола Бавструк, Василь Любчик.

Після здобуття фахової освіти працювала у Львівському будинку моделей, ткацькій майстерні Львівського художньо-виробничого комбінату. З 1965 року — викладач кафедри художнього текстилю Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, згодом доцент. Жила у Львові, в будинку на вулиці Тернопільській, № 1 а, квартира № 25. Померла у Львові 9 вересня 1998 року.

Творчість

Працювала в галузі художнього ткацтва. Створювала зразки масових художніх виробів — декоративних верет, скатерок, спідниць, доріжок, килимів, а також портретних і сюжерних килимів. Серед робіт килими і гобелени:

• «Іван Франко» (1954);
• «Сорок років Радянської влади» (1957);
• «Тарас Шевченко» (1963, вовна, ручне ткання);
• триптих «На панщині пшеницю жала» (1964, вовна, ручне ткання);
• «На оновленій землі» (1966, вовна, ручне ткання);
• «Володимир Ленін» (1969);
• «Леся Українка» (1970);
• «Карпати» (1989—1990).
• «Майська ніч» (1989—1990);
• «Симфонія тайги» (1992).

Авторка статей про народне декоративне мистецтво, зокрема: «Відродження народних традицій у художньому ткацтві радянського Львова» (1969).

Брала участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1963 року, зарубіжних — з 1959 року.

Роботи художниці зберігаються в музеях Києва, Львова, Москви.