Федоровський Олександр Семенович

Олекса́ндр Семе́нович Федоро́вський (4 березня 1885, Лебедин, нині Сумської області — 18 серпня 1939) — український геолог і палеонтолог. Професор (1936).

Федоровський Олександр Семенович
Народився	30 квітня 1885(1885-04-30) Лебедин
Помер	18 серпня 1939(1939-08-18) (54 роки)
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	Російська імперія
Діяльність	геолог
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Вчене звання	професор
Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федоровський.

Біографія

Олександр Семенович Федоровський народився в сім’ї потомственного почесного громадянина Семена Костянтиновича Федоровського (1856–1927) та його дружини, доньки купця другої гільдії Марії Акимівни Федоровської, у дівоцтві Алексєєвої (1857–?). Сім’я була велика. Олександр Семенович був четвертою дитиною, а загалом до дорослого віку дожили й залишили по собі свідчення дев’ятеро дітей.

Сім’я Федоровських у Лебедині прожила у Лебедині до 1886 року, невдовзі після народження Олександра Семеновича вони всі переїхали до Харкова.

Закінчивши 4-у Харківську гімназію, 1906 року вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Харківського університету.

1907 року став членом історико-філологічного товариства, виступав із доповідямя, що стосувалися археологічних проблем. 1908 року брав участь у роботі XIV археологічного з'їзду в Чернігові.

1911 року закінчив університет.

У 1912–1916 роках проводив археологічні розкопки на Харківщині та Кубані.

Працюючи в Інституті народної освіти (1922-1930), Харківському університеті (1930 — 1934), Федоровський завідував секцією археології кафедри географії і антропології та був дійсним членом кафедри геології при ХІНО.

Ученого звільнили з університету, звинувативши у «протаскуванні буржуазної методики». Як наслідок, десятиріччями внесок Федоровського в науку незаслужено замовчувався.

Наукова діяльність

Могила на Другому міському кладовищі Харкова

Федоровському належать розвідки та статті з геології й археології Харківщини, а також сточища річки Дінця.

В одній з перших робіт — «Землетрясение в Купянском уезде 8.03.1913 г.» (1914) — Федоровський описав унікальне для Слобожанщини стихійне явище. 1915 року він опублікував брошуру «К истории города Харькова», в якій навів невідомі раніше матеріали — план Харкова і гравюру його центральної частини.

Бібліографічною рідкістю є брошури Федоровського «Географический очерк Харьковской губернии»^[1] і «Геологический очерк Харьковской губернии»^[2], що вийшли 1918 року та пізніше не перевидавалися.

Серед праць ученого особливо багато досліджень археологічних пам'яток Слобожанщини, оскільки Федоровський особисто регулярно брав участь у проведенні розкопок. Він є співавтором унікального видання «Природа и население Слободской Украины» (вийшло за редакцією професора Харківського університету Валерія Талієва) — першої в Росії регіональної енциклопедії, що використовувалася в школах як підручник з курсу краєзнавства.