Федоров Альфред Павлович

Альфред Павлович Федоров (рос. Альфред Павлович Фёдоров, 7 червня 1935, Куйбишев — 8 жовтня 2001, Самара) — радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Альфред Федоров
Особисті дані
Народження	7 червня 1935(1935-06-07)
	Куйбишев, СРСР
Смерть	8 жовтня 2001(2001-10-08) (66 років)
	Самара, Росія
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1955 «Крила Рад» (Куйбишев)  ? (?) 1956 «Авангард» (Челябінськ)  ? (?) 1957 «Авангард» (Харків)  ? (?) 1958–1966 «Крила Рад» (Куйбишев) 219 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1965 СРСР 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1968–1969 «Металург» (Куйбишев) 1970–1976 «Торпедо» (Тольятті) 1976–1978 «Гастелло» (Уфа) 1979 «Турбіна» (Сизрань) 1980 «Крила Рад» (Самара) 1981 «Металург» (Магнітогорськ) 1988–1989 «Торпедо» (Тольятті) 1990 «Світлотехніка» 1991 «Буджак» (Комрат)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Альфред Федоров народився в Куйбишеві (нині — Самара) 7 червня 1935 року. У футбол почав грати в юнацькій команді «Локомотив» у тренера Олександра Чистова.

1955 року Федоров був запрошений в головний клуб міста, «Крила Рад», де спочатку грав у дублі. У 1956 році виступав в челябінському «Авангарді» , пізніше до квітня 1957 року — в харківському «Авангарді».

У травні 1957 року Федоров повернувся в «Крила Рад». В основному складі куйбишевської команди Альфред Федоров дебютував 21 квітня 1958 року в Самарі в матчі з московським «Спартаком», вийшовши на заміну замість Кирила Дороніна, і відразу забив гол. У своєму дебютному сезоні він зіграв 10 матчів, забив 1 гол.

У 1958—1966 роках він провів за основний склад «Крил» 219 ігор у чемпіонатах країни, забивши 8 м'ячів, в тому числі у вищому дивізіоні — 193 матчі, 7 голів. На його рахунку також 13 кубкових і 28 міжнародних матчів. Починав як нападник, пізніше став лівим півзахисником. Він був чемпіоном РРФСР (в 1961 році), за що отримав звання Майстер спорту, був фіналістом Кубка СРСР 1964 року.

З 1964 по 1966 рік він був капітаном «Крил Рад». Останній матч у складі команди він провів 16 листопада 1966 року в домашньому матчі чемпіонату проти ЦСКА, після чого завершив ігрову кар'єру. Пізніше був включений в число 33-х найкращих футболістів «Крил Рад» за всю їх історію (1997 рік)^[1].

Виступи за збірну

4 вересня 1965 року зіграв свій єдиний матч у складі національної збірної СРСР, зігравши перший тайм товариської гри проти Югославії (0:0), після чого був замінений на Сергія Кутівадзе^[2].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1968 року, очоливши тренерський штаб клубу «Металург» (Куйбишев). По завершенні сезону 1969 року «Металург» було розформовано і на його базі створили клуб «Торпедо» (Тольятті), яке Федоров і очолив.

З вересня 1976 року тренував клуб «Гастелло» (Уфа), а у сезоні 1979 року очолював «Турбіну» (Сизрань).

У сезоні 1980 року Федоров тренував рідні «Крила Рад», що грали у першій лізі, потім входив у тренерський штаб клубу «Металург» (Магнітогорськ), після чого працював старшим тренером ДЮСШ-9 (1982—1987 роки).

У 1988–1989 роках вдруге очолював «Торпедо» (Тольятті), а 1990 року тренував «Світлотехніку» (Саранськ).

Останнім місцем тренерської роботи Федорова був молдавський клуб «Буджак» (Комрат), головним тренером команди якого Альфред Павлович був протягом 1991 року.

Помер 8 жовтня 2001 року на 67-му році життя у місті Самара.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Примітки

1. Альфред Федоров из когорты самобытных людей. В. Прищепов. «Самарский Футбол». 20 июня 2005 года
2. СССР 0:0 Югославия