Федоров Валентин Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федоров.

Валентин Васильович Федоров (рос. Валентин Васильевич Фёдоров; нар. 11 квітня 1911, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 4 грудня 1981, Ленінград, РРФСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника. Заслужений майстер спорту СРСР (1943), заслужений тренер РРФСР (1965).

Валентин Федоров
Валентин Федоров
Особисті дані
Повне ім'я	Валентин Васильович Федоров
Народження	11 квітня 1911(1911-04-11)
	Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	4 грудня 1981(1981-12-04) (70 років)
	Ленінград, РРФСР
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Зріст	178 см
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1929—1930 «Піщевкус» ? (?) 1931—1946 «Динамо» (Лн) 100+ (3+)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1934—1935	СРСР	4 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1961—1963 1964—1966 1967 1968 1971—1972	«Спартак» (Лн) «Зеніт» (Лн) «Чорноморець» (Од) «Терек» «Динамо» (Лн)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Корінний петербуржець, один з найсильніших футболістів СРСР передвоєнного періоду. У 1929 році розпочав футбольну кар'єру в складі ленінградсько «Піщевкусу», а в 1931 році перейшов до ленінградського «Динамо». Учасник Німецько-радянської війни. По завершенні війни продовжив виступи в ленінградському «Динамо», але вже незабаром завершив кар'єру футболіста. У чемпіонатах СРСР провів за команду 100 матчів, забив 3 м'ячі (за іншими даними - 117 матчів і 4 голи).

Кар'єра в збірній

Виступав у збірній Ленінграду. Чемпіон Російської РФСР 1932 року. Учасник матчів з командами Туреччини, Праги, Басконії. За збірну СРСР провів 4 неофіційних матчі (1934-1935).

Кар'єра хокеїста

Також грав у хокей з м'ячем (чемпіон СРСР 1935). У 1936 році потрапив у список 22 найкращих гравців сезону.

Після війни був одним з організаторів хокею з шайбою, був граючим головним тренером ленінградського «Динамо» (1946-1950).

Кар'єра тренера

У 1950 році розпочав кар'єру футбольного тренера. Спочатку допомагав тренувати ленінградське «Динамо». Також працював тренером у ФШМ Ленінград (1950—1959). Потім самостійно очолював «Спартак» (Ленінград), «Зеніт» (Ленінград), «Чорноморець» (Одеса) та «Терек» (Грозний). У 1970-ті роки займався створенням експозиції про розвиток футболу в Музеї історії Ленінграда. З 1971 по липень 1972 року — головний тренер «Динамо» (Ленінград), у 1972 році також працював директором ленінградських «динамівців». Помер 4 грудня 1981 року в Ленінграді.

Пам'ять

З 1986 року приз пам'яті Федорова розігрували команди районних УВС Ленінграда. У 1992 році відбувся турнір на Кубок Федорова серед команд 2-ї ліги^[1].

Досягнення

Тренерські досягнення

• Клас Б СРСР, група 1
  • Срібний призер (1): 1962

Відзнаки

• Майстер спорту СРСР (1943)
• Заслужений тренер РРФСР (1965)