Федь Федорців

Федорців Федь (псевдонім — Д. Долинський, Б. Данчицький; 1 грудня 1889, Долина — 5 березня 1930, Львів) — визначний український галицький журналіст, публіцист, студентський та громадський діяч.

Федь Федорців
Народився	1 грудня 1889(1889-12-01)  Долина, Тлумацький район, Івано-Франківська область
Помер	5 березня 1930(1930-03-05) (40 років)  Львів, Польська Республіка
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Австро-Угорщина  Польська Республіка
Діяльність	журналіст, політик, громадський діяч, головний редактор
Заклад	Діло, Шляхи і Нові шляхи
Членство	Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка
Партія	Українська народна трудова партія і УНДО

У Вікіпроєктах є сторінки про інших людей з прізвищем Федорців .

Біографія

Редакція газети Діло. З права до ліва — сидять Василь Мудрий, Роман Купчинський, Іван Кедрин-Рудницький; стоять — Федь Федорців та Михайло Рудницький. 1920-ті.

Родом з села Долина Тлумацького повіту.^[1] Працював у Львові. Видавець і редактор «Новітньої Бібліотеки» (1912—1923), член управи і редактор видавництва «Ізмарагд» (з 1923), редактор журналу «Шляхи» (1915—1918) і «Життя і Мистецтво» (1920), щоденників «Нове Слово» (1915) та 1918—1927 (з перервами) головний редактор газети «Діло», з 1928 року член його редакційної колегії; одночасно, з 1929 року, співробітник журналу «Нові шляхи».

Ініціював і з успіхом провадив у пресі різні ударні кампанії: за створення при товаристві «Просвіта» видавничого фонду «Учітеся, брати мої», за допомогу Галичини голодній Україні та інших. Був співзасновником Української Народної Трудової Партії і її секретарем (1923), пізніше член УНДО.

Помер у Львові 5 березня 1930 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 75.^[2]

Літературний спадок

• Д. Долинський. Крик життя. Боротьба Українського народу за долю і незалежність (Огляд подій за 1918 і 1919) // Серед бурі: літературний збірник. — Львів, 1919. — С. 190—295.