Сенькович Федір

Федір Сенькович (бл. 1570, Щирець—1631, Львів)^[1] — львівський маляр родом зі Щирця.

Сенькович Федір
Народження	невідомо  Щирець, Україна
Смерть	1631
	Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна	Річ Посполита
Діяльність	іконописець

Життєпис

Мистецьку освіту здобув завдяки Лаврентію Пилиповичу (1575—1610). Очолював малярський цех, виконував роботи для Львівського Братства у Львові, Луцьку та інших містах. Виконав іконостас та плащаницю для Успенської церкви у Львові (1630, потім його віддали до села Грибовичі), ікону «Богоматір Одигітрія» (1599) у церкві села Ріпнів на Львівщині. Ікона «Богоматір Одигітрія» мала підпис маляра, саме з нею порівнюють усі недатовані роботи художника. Впровадив використання олійної фарби для написання ликів та рук святих. Спадкоємцем майстерні Сеньковича був Микола Петрахнович-Мораховський^[2].

Роботи

Федір Сенькович малював ікони та портрети. Сеньковичу приписують авторство портретів української та польської знаті — львівського старости Яна Вандалина Мнішека, сина Станіслава Боніфація Мнішека та підканцлера Томаша Замойського. Також весільний портрет Марини Мнішек — дружини двох царів-самозванців Московської держави — Лжедмитрія I та Лжедмитрія II. Дослідники також стверджують про те, що Сенькович також створював гравюри для книг^[2].

У серпні 2016 року на шпальтах газети «Культура і життя» з'явилася інформація, що у церкві села Великі Грибовичі знайшли декілька ікон («образі́в») роботи Федора Сеньковича, які вважалися втраченими. Вони перебували в аварійному стані та потребували негайної реставрації^[3].

• Роботи Федора Сеньковича (з колекції Олеського замку)
• 
  Портрет Івана Даниловича
• 
  Пантократор

Вшанування

У Львові 1993 року на пошану Федора Сеньковича названа одна з вулиць у місцевості Голоско^[4][5].