Фельберт Федір Васильович

Федір Васильович Фельберт (14 (27) грудня 1901 — 16 березня 1969) — радянський діяч сільського господарства. Учасник Громадянської війни в Росії, пізніше працював на керівних посадах на підприємствах сільського господарства, зокрема директором бурякорадгоспу «Федорівський» у Великобурлуцькому районі Харківської області в 1943—1956 роках. Герой Соціалістичної Праці.

Фельберт Федір Васильович
Народився	14 (27) грудня 1901  Кустанай, Тургайська область, Російська імперія
Помер	16 березня 1969(1969-03-16) (67 років)
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	працівник сільського господарства
Учасник	Громадянська війна в Росії
Нагороди	нагородна зброяd (20 вересня 1920)

Ця стаття про Героя Соціалістичної Праці. Про німецьке місто див. Фельберт.

Життєпис

Федір Фельберт народився 14 (27) грудня 1901 року у повітовому місті Кустанай Тургайської області. За національністю росіянин. Трудову діяльність почав у 1912 році. У сімнадцятирічному віці був призваний до лав Червоної армії, у складі якої брав участь у Громадській війні в Росії. 20 вересня 1920 року був нагороджений іменною зброєю за відмінну службу^[1].

Демобілізувався у 1923 році та почав працювати на Харківському м'ясному комбінаті. Наступного року вступив до ВКП(б). У 1930 році був призначений заступником директора харківської кінної бази «Добробут». Через сім років став директором радгоспу «Вирішальний» у Зміївському районі Харківської області. Після початку Німецько-радянської війни, разом з радгоспом, був евакуйований до Камишинського району Сталінградської області^[1].

Після звільнення Великобурлуцького району від німецької окупації, був призначений директором бурякорадгоспу «Федорівський», головна садиба якого знаходилася у селищі Федорівка. У 1947 році бурякорадгосп зібрав велику кількість зернових культур. Особливо великі показники були у заготовленні пшениці, якої було зібрано 35 центнерів зерна з гектара на загальній площі у вісімдесят гектарів^[2][1].

За «отримання високих урожаїв пшениці, жита та цукрового буряка при виконанні радгоспами плану здачі державі сільськогосподарських продуктів у 1947 році та забезпечення насінням зернових культур для весняної сівби 1948 року», Президія Верховної ради СРСР указом від 30 квітня 1948 року надала Федору Фельберту звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот». Окрім директора, звання героя отримали ще сім робітників бурякорадгоспу, це був бригадир польової бригади Прокопій Коленько, старший механік Трохим Скринник та ланкові: Марія Лоткова^{[К 1]}, Олександра Січкарьова, Марія Чернецька, Катерина Шибанова, Євдокія Шевченко^[3][1][4].

Федір Фельберт всього пропрацював на посаді директора бурякорадгоспу «Федорівський» тринадцять років. Він помер 16 березня 1969 року і був похований на Другому міському кладовищі Харкова. Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів № 13 від 12 січня 1981 року могила Федора Фельберта отримала статус пам'ятки історії місцевого значення з охоронним номером 1574. Рішенням Харківського обласного виконавчого комітету № 532 від 21 грудня 1987 року була встановлена охоронна зона пам'ятки у 50 метрів^[1][5].

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (30.04.1948)^[3]
• орден Леніна (30.04.1948)^[3]
• медаль «Серп і Молот» (30.04.1948)^[3]
• іменна зброя (20.09.1920)^[1]
• медалі