Фельдцойгмайстер

За часів армій ландскнехтів фельдцойгмайстер був головнокомандувачем артилерії. Після фельдгауптмана та фельдмаршала він був найвищим офіцером в армії.

Вінценз фон Авґустин, тут у званні фельдцойгмайстера, 1850 рік

Під терміном «цойґ» («штука», «річ», «діло») малася ну увазі гармата з усіма її знаряддями і причандалами, якою керували зброярі та їхні помічники згідно з добровільним договором з воєначальником. Усе обладнання перебувало під командуванням генерал-фельдцойгмайстера, відомого французам як ґранд-метр артилерії Франції. Ця назва була поширеною ще до появи справжніх гармат, починаючи з часів Філіпа VI (1328–1350), і стосувалась ранніх облогових машин — катапульт, таранів тощо.

Німеччина

Пруссія

Генерал-фельдцойгмайстер призначався у Пруссії з часів Фрідріха II. Він був командувачем усіх артилерійських військ і за рангом прирівнювався до фельдмаршала. Він носив знаки двох схрещених гармат на еполетах. У минулому звання генерал-фельдцойгмайстера часто присуджувалося принцам з королівської родини, оскільки, згідно з неписаним правилом, їх не призначали фельдмаршалами до 1870 року. З 1870 року ця відзнака присуджувалася офіцерам, які закінчили артилерійські школи та мали видатні заслуги в застосуванні цієї зброї^[1]. Останнім володарем цього титулу був принц Карл Прусський як «шеф артилерії».

У Пруссії в 1898 році замість (тимчасового) Департаменту озброєння було створено фельдцойгмайстеріум (департамент польової артилерії) поза межами Військового міністерства, який очолював фельдцойгмайстер у званні командира дивізії. Під його керівництвом перебували всі стрілецькі заводи, артилерійські майстерні, ливарні гармат, порохові та боєприпасні заводи, а також конструкторські бюро та артилерійські склади; йому також підпорядковувалася інспекція поїздів.

Начальники фельдцойгмайстеріуму

Ранг	ім'я	Дата[2]
Генерал-майор/генерал-лейтенант	Еміль Штерн	0 1 квітня 1898 року – 17 квітня 1901 року
Генерал-майор/генерал-лейтенант	Адольф фон Феттер	18 квітня 1901 року – 14 вересня 1904 року
Генерал-лейтенант/генерал артилерії	Роберт Кене	15 вересня 1904 року – 4 квітня 1910 року
Генерал-лейтенант/генерал артилерії	Отто фон Бюкінґ	0 5 квітня 1910 р. – 26 червня 1913 р.
Генерал-майор/генерал-лейтенант	Йоганнес Франке	27 червня 1913 року – 23 вересня 1916 року
Генерал-майор/генерал-лейтенант	Карл Купетт	24 вересня 1916 року – 10 грудня 1918 року
Генерал-майор	Ріхард фон Берендт	11 грудня 1918 року до 1919 року

Баварія та Саксонія

У Баварії фельдцойгмайстер був генералом артилерії, еквівалентним генералу піхоти чи кавалерії. Посада (генерал-)фельдмаршала (фельдцойгмайстера) існувала в баварській армії ще до Тридцятилітньої війни^[3]. У 1906 році Баварія замінила інспектування технічних інститутів на фельдцойгмайстеріум (управління генерал-фельдмаршала) з базою в Мюнхені та тими самими обов'язками, що й у прусській моделі. Ця посада фельдцойгмайстера була службовою, а призначена на посаду особа мала звання генерал-майора.

Саксонія також мала зброярню на чолі з оберцойгмайстером у званні генерал-майора, що базувалася в Дрездені. Останнім саксонським фельдцойгмайстером був генерал-лейтенант Йоганнес Фельмер (1863–1939)^[4].

Третій райх

Як фельдцойгмайстер армії:

• Франц Баркгаузен (1882–1956) від 1935 до 1938 року
• Теодор Гайб (1885–1944) від 1937 до 1942 року

Габсбурзька монархія

Ц-К фельдцойгмайстер

У Габсбурзькій монархії звання фельдцойгмайстер (FZM) було генеральським званням в артилерії, а до 1908 року — у піхоті. Це відповідало

• Генерал кавалерії (General der Kavallerie GdK)
• та нещодавно запровадженому званню генерала піхоти (General der Infanterie GdI) у 1908 році.

Правильним звертанням до них було «Ваша ексцеленціє».

Австрійський (або австро-угорський) фельдцойгмайстер

→ Див. також: Знаки розрізнення

Вільгельм Ленк фон Вольфсберґ

• Karl Ludwig zu Sulz (1560–1616)
• Johann Wilhelm von Hunolstein (1599–1664)
• Wolfgang Friedrich Cob von Nüdingen (1610–1679)
• Anne-François de Bassompierre (1612–1646)
• Julius Heinrich von Friesen (1657–1706)
• Johann Ernst von Bibra (1662–1705)
• Gottfried Ernst von Wuttgenau (1674–1736)
• Ferdinand Philipp von Harsch (1704–1792)
• Franz Guasco (1711–1763)
• Joseph Jacob Murray de Melgum (1718–1802)
• Karl Reinhard von Ellrichshausen (1720–1779)
• Johann Wenzel von Bärnkopp (1723–1794)
• Anton von Thurn-Valsassina (1723–1806)
• Sigmund von Gemmingen (1724–1806)
• Jean-Pierre de Beaulieu (1725–1819)
• Wilhelm von Klebeck (1729–1811)
• Johann von Soro (1730–1809)
• Ludwig von Terzi (1730–1800)
• Karl Eugen zu Erbach-Schönberg (1732–1816)
• Friedrich Wilhelm zu Hohenlohe-Kirchberg (1732–1796)
• Joseph Nikolaus de Vins (1732–1798)
• Otto Philipp von Hohenfeld (1733–1799)
• Joseph Anton Franz von Mittrowsky (1733–1808)
• Wilhelm Ludwig Gustav von Wartensleben (1734–1798)
• Paul Kray von Krajowa (1735–1804)
• Maximilian Baillet von Latour (1737–1806)
• Paul von Davidovich (1737–1814)
• Joseph Staader von Adelsheim (1738–1808)
• Franz Joseph Kinsky (1739–1805)
• Anton Sztáray von Nagy-Mihaly (1740–1808)
• Wilhelm von Kerpen (1741–1823)
• Johann Georg von Browne (1742–1794)
• Franz Wenzel von Kaunitz-Rietberg (1742–1825)
• Граф Olivier Remigius von Wallis (1742–1799)
• Eugène Guillaume Alexis von Mercy-Argenteau (1743–1819)
• Franz von Lauer (1746–1817)
• Karl Friedrich von Lindenau (1746–1817)
• Joseph Anton von Simbschen (1746–1820)
• Heinrich XIII Fürst Reuß zu Greiz (1747–1817)
• Anton von Zach (1747–1826) als Ruhestands-Titel ab März 1825
• Thiery de Vaux (1748–1820)
• Ludwig von Vogelsang (1748–1822)
• Vincenz Maria von Kolowrat-Liebsteinsky (1750–1824)
• Thomas Freiherr von Brady of Longthee (1752–1827)
• Маркіз Franz Xaver Joseph de Lusignan (1753–1832)
• Johann von Hiller (1754–1819)
• Peter Duka von Kádár (1756–1822)
• Franz Xaver von Saint-Julien (1756–1836)
• Andreas Mariássy (1759–1846)
• Johann Gabriel von Chasteler (1763–1825)
• Ignácz Gyulay von Maros-Németh und Nádaska (1763–1831)
• Nikolaus II. Esterházy de Galantha (1765–1833)
• Князь Ludwig Aloys von Hohenlohe (1765–1829)
• Hermann Peter von Künigl (1765–1853)
• Anton Mayer von Heldensfeld (1765–1842)
• Wenzel Vetter von Lilienberg (1767–1840)
• Joseph von Lauer (1769–1848)
• Wilhelm Georg Friedrich von Oranien-Nassau (1774–1799)
• Augustin Bertoletti (1775–1846)
• Hieronymus von Colloredo-Mansfeld (1775–1822)
• Alois von Mazzuchelli (1776–1868)
• Karl Gustav Wilhelm zu Hohenlohe-Langenburg (1777–1866)
• Georg von Rukavina (1777–1849)
• Johann August von Turszky (1778–1856)
• Franz Dahlen von Orlaburg (1779–1859)
• Anton Viktor von Österreich (1779–1835)
• Vincenz von Augustin (1780–1859)
• Theodor Baillet de Latour (1780–1848)
• Alois von und zu Liechtenstein (1780–1833)
• Maximilian Joseph von Österreich-Este (1782–1863)
• Ludwig von Welden (1782–1853)
• Rainer von Österreich (1783–1853)
• Ludwig von Österreich (1784–1864)
• Franz von Khevenhüller-Metsch (1783–1867)
• Bernhard Caboga-Cerva (1785–1855)
• Karl von Culoz (1785–1862)
• Julius von Haynau (1786–1853)
• Wilhelm von Lebzeltern (1787–1869)
• Karl Ritter von Schönhals (1788–1857)
• Konstantin d’Aspre (1789–1850)
• Paul von Airoldi (1793–1882)
• Johann Baptist Coronini-Cronberg (1794–1880)
• Anton Csorich von Monte Creto (1795–1864)
• Anton Prokesch von Osten (1795–1876)
• Friedrich von Teuchert (1797–1872)
• Joseph Jelačić von Bužim (1801–1859)
• Friedrich Kellner von Köllenstein (1802–1881)
• Ludwig von Benedek (1804–1881)
• Ludwig von Sztankovics (1805–1868)
• Rudolf von Rossbacher (1806–1886)
• Joseph von Schmerling (1806–1884)
• Ernst von Hartung (1808–1879)
• Sigmund von Reischach (1809–1878)
• Wilhelm Lenk von Wolfsberg (1809–1894)
• Joseph von Sokcsevits (1811–1896)
• Friedrich von Bianchi (1812–1865)
• Joseph von Maroicic di Madonna del Monte (1812–1882)
• Gabriel von Rodich (1812–1890)
• Vincenz von Abele (1813–1889)
• Franz Folliot de Crenneville (1815–1888)
• Wilhelm Ramming von Riedkirchen (1815–1876)
• Joseph Philippovich von Philippsberg (1818–1889)
• Vinzenz Pürcker von Pürkhain (1820–1901)
• Josef von Ringelsheim (1820–1893)
• Friedrich von Mondel (1821–1886)
• Heinrich Karl Giesl von Gieslingen (1821–1905)
• Georg von Kees (1822–1906)
• Adolf von Catty (1823–1897)
• Wilhelm von Österreich (1827–1894)
• Hermann Dahlen von Orlaburg (1828–1887)
• Wilhelm von Reinländer (1829–1910)
• Friedrich von Beck-Rzikowsky (1830–1920)
• Leonidas von Popp (1831–1908)
• Johann Baptist von Waldstätten (1833–1914)
• Ferdinand von Cronenbold (1837–1904)
• Georg von Waldstätten (1837–1918)
• Ferdinand Fiedler (1842–1910)
• Eugen von Albori (1838–1915)
• Ludwig Schwitzer von Bayersheim (1839–1919)
• Maximilian von Catinelli (1840–1907)
• Hubert von Czibulka (1842–1914)
• Karl Cerri (1845–1918)
• Eduard von Beschi (1848–1916)
• Rudolf von Chavanne (1850–1936)
• Karl Fanta (1851–1937)
• Oskar Potiorek (1853–1933)
• Stephan von Ljubičić (1855–1935)
• Karl Kuk (1853–1935)
• Siegmund Ritter von Benigni in Müldenberg (1855–1922)
• Árpád Tamásy von Fogaras (1861–1939)

Участь у боях Першої світової війни в Галичині

В додатках до книги І. Карпинця «Воєнні операції на західноукраїнських землях в першому році війни»^[5] згадується фельдцойгмайстер Пауль Пугалло фон Брльоґ, командир 5-го корпусу 1-ї армії, що стаціонував у Братіславі^[6].

Література

• Antonio Schmidt-Brentano.Die k.k. bzw. k.u.k. Generalität 1816–1918 Österreichisches Staatsarchiv.