Феоктистонь Сандор

Феоктистонь Сандор (27 серпня 1928, село Заберезово, Краснослободський район, Мордовський округ — 6 вересня 2004, Саранськ, Мордовія, Російська Федерація) — мокшанський філолог та мовознавець, фіно-угрознавець, професор.

Феоктистонь Сандор
Народився	27 серпня 1928(1928-08-27)[1]  село Заберезово, Краснослободський район, Мордовський округ
Помер	6 вересня 2004(2004-09-06)[1] (76 років)  Саранськ, Росія
Країна	Російська Федерація
Діяльність	науковець, мовознавець, викладач університету
Alma mater	Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова (1952)
Галузь	фіно-угрознавство, мовознавство[2], угро-фінські мови[2] і Мордовські мови[2]
Заклад	Інститут мовознавства РАНd Літературний інститут імені Горького Віденський університет Будапештський університет Мордовський державний педагогічний інститут імені М. Євсеєваd Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук

До галузі його наукових інтересів входили національна і загальнофіно-угорська лінгвістика, діалектологія, лінгвогеографія, лексикологія, історія формування мокшанської та ерзянської літературних мов.

Життєпис

Народився в сім'ї мокшанця в селі Заберезово Краснослобідської району нині Республіки Мордовія. У 1949 році закінчив Краснослободське педагогічне училище, а в 1952 році Мордовський державний педагогічний інститут ім. А. І. Полежаєва (нині університет ім. М. П. Огарьова). Закінчив аспірантуру Інституту мовознавства АН СРСР в 1955 році. Після аспірантури працював в цьому ж інституті науковим співробітником сектора фінно-угорських мов. Протягом п'яти років був викладачем кафедри художнього перекладу Літературного інституту ім. А. М. Горького в Москві.

З 1986 по 1990 працював доцентом у Віденському університеті.

Надалі його наукова кар'єра була пов'язана з Мордовією.

У 1991 обраний доцентом кафедри мордовських мов Мордовського педагогічного інституту ім. М. Є. Євсев'єва, звідки на два роки був запрошений на викладацьку роботу в Будапештський університет, де йому було присвоєно звання професора.

З 1992 і до кінця життя працював професором кафедри мокшанської мови і кафедри фіно-угорського і порівняльного мовознавства Мордовського державного університету імені М. П. Огарьова.

Брав участь в більшості всесвітніх конгресів фіно-угрознавців, був членом Міжнародного товариства угорської філології, фіно-угорського літературного (Фінляндія) та Урало-Алтайського фіно-угорського товариств. З проблем історії та культури фіно-угорських народів Російської Федерації він запрошувався для читання лекцій в університети Австрії, Угорщини, Фінляндії.

Наукова спадщина Сандора становить близько 300 робіт, в тому числі 7 монографій, 4 словника і цілий ряд навчальних посібників.

Література

• Алёшкин А. В. Выдающийся финно-угровед // Очерки по истории формирования мордовских письменно-литературных языков. — Саранск : Мордовское кн. изд-во, 2008. — 2 жовтня. — С. 3—24. — ISBN 978-5-7595-1753-5.