Феохромоцитома

Феохромоцитома — пухлина клітин мозкової речовини наднирників, що призводить до надлишкової секреції катехоламінів — адреналіну та норадреналіну.^[2]

Феохромоцитома
Мікрофотознімок феохромоцитоми (фарбування г-е). Мікрофотознімок феохромоцитоми (фарбування г-е).
Спеціальність	онкологія і ендокринологія
Симптоми	артеріальна гіпертензія
Препарати	metirosined[1] і пропранолол[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	XH3854
МКХ-10	C74.1
МКХ-О	M8700/0
OMIM	171300
DiseasesDB	9912
MedlinePlus	000340
eMedicine	med/1816 radio/552 ped/1788
MeSH	D010673
SNOMED CT	360332001
Pheochromocytoma у Вікісховищі

Етіологія

Причини захворювання невідомі. Феохромоцитома зустрічається спорадично, але в 10 % спостережень не виключається генетична природа захворювання, що асоціюється з такими спадковими синдромами як МЕН2А або МЕН2Б. Спадковість визначається геном домінантного типу з високою мірою пенетранності.

Патологічна анатомія

Феохромоцитома — нейроендокринна пухлина, що формується з клітин дифузної нейроендокринної системи (APUD-системи), основною відмінною рисою яких є здатність до захоплення і декарбоксилювання амінів, що дозволяє пояснити складні клініко-морфологічні феномени цього захворювання. Пухлина розвивається із специфічних хромафінних клітин симпатоадреналової системи, ембріогенетично споріднених до клітин симпатичної нервової системи і дає позитивну хромафінну реакцію, тобто має здатність забарвлюватися солями хрому в жовто-коричневий колір.

Клінічні прояви

Хвороба проявляється характерними нападами з головним болем, нудотою, тахікардією, підвищеним АТ, болем у підвилочковій ділянці, з блювотою. Можуть бути посмикування м'язів всього тіла, іноді судоми. Поза нападом хворі скаржаться на загальну слабкість, втомлюваність, підвищену збудливість, у окремих випадках є постійна артеріальна гіпертонія, а також шлунково-кишкові розлади. Під час кризи відмічають підвищення рівня цукру у крові та лейкоцитоз. У сечі, особливо після нападу, підвищується вміст адреналіну, норадреналіну, ванілінмигдальної кислоти. Пухлина рідко досягає великих розмірів та лише іноді її вдається пальпувати, тому для її підтвердження проводять спеціальне рентгенологічне дослідження з застосуванням ретропневмоперитонеуму. Наявність пухлини може бути підтверджено за допомогою КТ.

Лікування

Лікування пухлини хірургічне — адреналектомія.^[3] При наявності артеріальної гіпертонії показане застосування гіпотензивних препаратів (метилдофа гемітон, анаприлін).

Мікро- та макропрепарати

• 
  Мікрофотознімок феохромоцитоми.
• 
  Мікрофотознімок феохромоцитоми.
• 
  Мікрофотознімок феохромоцитоми.
• 
  Білатеральна феохромоцитома при множинній ендокринній неоплазії тип 2 (МЕН2).
• 
  Феохромоцитома. Комп'ютерна томографія.
• 
  Феохромоцитома. Комп'ютерна томографія.

Див. також

• Парагангліома
• Нейробластома