Ференц Боршаньї

Ференц Борша́ньї (угор. Borsányi Ferenc, нар. 30 січня 1902, Будапешт — пом. 24 жовтня 1958, Будапешт) — угорський футболіст, один з найкращих півзахисників країни у період між двома світовими війнами. У складі «Уйпешта» чотири рази був чемпіоном Угорщини, а також володарем міжнародних трофеїв Кубка Мітропи і Кубка Націй. Найкращий футболіст Угорщини 1930 року.

Ференц Боршаньї
Особисті дані
Народження	30 січня 1902(1902-01-30)
	Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть	24 жовтня 1958(1958-10-24) (56 років)
	Будапешт, Угорщина
Громадянство	Угорщина
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1923–1925 БТК 25 (2) 1925–1935 «Уйпешт» 132 (6) 1935-1936 «Фебуш» 5 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1924–1932 Угорщина 24 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Починав кар'єру у складі першого чемпіона Угорщини — БТК. Будучи гравцем цієї команди, вперше викликався до складу збірної Угорщини. В 1926 році перейшов у клуб «Уйпешт», у складі якого виступав протягом десяти років. Швидко став ключовим гравцем команди, виступаючи на важливій позиції центрального півзахисника. При невисокому зрості, відзначався сильними бійцівськими якостями. Грав жорстко, але в той же час був технічним, з чудовим баченням поля, хорошим пасом і ударом з обох ніг^[1].

Під керівництвом наставника Лайоша Баняї і з чудовим підбором гравців (окрім Боршаньї зірками клубу міжнародного рівня були Йожеф Фогль, Карой Фогль, Іштван Авар, Габор Сабо, Іллеш Шпітц та інші) «Уйпешт» досягнув значних успіхів наприкінці 20-х в першій половині 30-х років.

Перший великий успіх прийшов до команди у 1929 році — перемога кубку Мітропи, міжнародному турнірі для найсильніших клубів центральної Європи. На шляху до фіналу у чвертьфіналі команда пройшла празьку «Спарту» (6:1 і 0:2). У півфіналі змагалися з фіналістом двох попередніх турнірів віденським «Рапідом». Два матчі не виявили переможця (2:1, 2:3) і було призначено перегравання, що принесло перемогу угорській команді з рахунком 3:1. Незважаючи на те, що найкращий бомбардир «Уйпешту» Іштван Авар забив у цьому матчі всі три голи, преса головним героєм матчу називала не його, а плеймейкера команди Ференца Боршаньї. У фіналі «Уйпешт» переграв ще одну чеську команду  — «Славію». Вже в першому домашньому матчі «Уйпешт» здобув вагому перевагу 5:1, а в матчі відповіді вдовольнився нічиєю 2:2.

У 1930 році завоював з командою перший в історії титул чемпіона країни, відігравши 21 матч чемпіонату із 22. Крім того, у тому році Боршаньї отримав титул найкращого футболіста країни.

Влітку 1930 року став переможцем ще одного престижного міжнародного турніру  — Кубка Націй. Ці змагання відбулися у Женеві під час проведення Чемпіонату світу в Уругваї. У ньому брали участь чемпіони або володарі кубків більшості провідних у футбольному плані континентальних країн Європи. «Уйпешт» почергово переграв іспанський «Реал Уніон» (3:1), голландський «Гоу Егед» (7:0), швейцарський «Серветт» (3:0) і «Славію» у фіналі (3:0).

Через рік знову став чемпіоном Угорщини, зігравши в усіх 22 матчах турніру. Третій чемпіонський титул завоював у 1933 році, а четвертий — у 1935. Вклад Боршаньї в останню перемогу буде не таким вагомим, як в усіх попередніх — лише три матчі. Вік брав своє, а в клубі підросла сильна зміна в обличчі Анталя Салаї і Дьордя Сюча.

По завершенні сезону перейшов до команди «Фебуш», яку тренував Лайош Баняї, а капітаном був ще один старий знайомий з «Уйпешта» — Габор Сабо. Клуб зайняв у чемпіонаті найвище у своїй історії четверте місце та завоював право представити свою країну в Кубку Мітропи. «Фебуш» переміг в кваліфікації швейцарську команду «Янг Фелловз» із міста Цюрих (3:0 і 6:2), а в 1/8 фіналу поступився в достойній боротьбі діючому чемпіону і майбутньому фіналісту турніру  — празькій «Спарті» (2:5 і 4:2). Боршаньї брав участі в усіх цих матчах, довівши власну кількість зіграних матчів у Кубку Мітропи до 21.

Виступи за збірну

31 серпня 1924 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в грі проти збірної Польщі (4:0). Всього зіграв за команду 24 матчі, в чотирьох був капітаном команди.

Брав участь в матчах першого і другого розіграшів Кубка Центральної Європи, турніру, що традиційно проводився між збірними Італії, Австрії, Швейцарії, Чехословаччини, Угорщини.

Помер 24 жовтня 1958 року в місті Будапешт.

Досягнення

• Володар Кубка Мітропи: 1929
• Чемпіон Угорщини: 1929–30, 1930–31, 1932–33, 1934–35
• Срібний призер Чемпіонату Угорщини: 1926–27, 1931–32
• Бронзовий призер Чемпіонату Угорщини: 1927–28, 1928–29
• Фіналіст Кубка Угорщини: 1933
• Володар Кубка Націй 1930
• Найкращий футболіст Угорщини 1930

Статистика

Клубні команди

Клуб	Сезон	Чемпіонат			Кубок Мітропи
		Ліга	Матчі	Голи	Турнір	Матчі	Голи
БТК	1923/24	Д-1	6	0
	1924/25	Д-1	19	2
Всього		25	2	—	0	0
«Уйпешт» (Будапешт)	1925/26	Д-1	3	0
	1926/27	Д-1	14	1	КМ	1	0
	1927/28	Д-1	21	1
	1928/29	Д-1	18	2	КМ	7
	1929/30	Д-1	21	1	КМ	4	0
	1930/31	Д-1	22	1
	1931/32	Д-1	19	0	КМ	2	0
	1932/33	Д-1	11	0
	1933/34	Д-1	0	0	КМ	1	0
	1934/35	Д-1	3	0	КМ	2	0
	Всього		132	6	—	17	0
«Фебуш» (Будапешт)	1935/36	Д-1	5	0	КМ	4	0
	Всього		5	0	—	4	0
Всього за кар'єру		—	162	8	—	21	0

Статистика виступів за збірну

Примітки

1. Ігорові характеристики гравця на сайті tempofradi.hu. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 26 грудня 2015.