Ізотопи фермію

Фермій (Fm) є синтезованим елементом, отож стандартні атомні маси не можуть бути подані. Як і будь-який штучний елемент, він не має жодного стабільного ізотопа. Першим відкритим ізотопом (в радіоактивному попелі після ядерного випробування) був ²⁵⁵Fm у 1952 році. ²⁵⁰Fm був незалежно синтезований невдовзі після відкриття ²⁵⁵Fm. Відомі 20 радіонуклідів, атомні маси яких перебувають в діапазоні від ²⁴¹Fm до ²⁶⁰Fm (²⁶⁰Fm непідтверджений), а також 2 ізомери ядер, ^250mFm і ^251mFm. Найбільш довгоживучим ізотопом є ²⁵⁷Fm, який має період напіврозпаду 100.5 доби, а найдовшу тривалість життя серед ізомерів має ^250mFm з періодом напіврозпаду 1.8 секунди.

Таблиця

Символ ізотопу	Z(p)	N(n)	Маса ізотопу (u)	Період напіврозпаду	Типи розпаду[1][n 1]	Дочірні ізотопи	Спін і парність ядра
	Енергія збудження
241Fm	100	141	241.07421(32)#	730(60) мкс	СП(>78 %)	(різні)	5/2#+
					α (<14 %)	237Cf
242Fm	100	142	242.07343(43)#	0.8(2) мс	СП	(різні)	0+
					α (рідко)	238Cf
243Fm	100	143	243.07447(23)#	231(9) мс	α (91 %)	239Cf	7/2−#
					СП (9 %)	(різні)
					β+ (рідко)	243Es
244Fm	100	144	244.07404(22)#	3.12(8) мс	СП (99 %)	(різні)	0+
					α (1 %)	240Cf
245Fm	100	145	245.07535(21)#	4.2(13) с	α (95.7 %)	241Cf	1/2+#
					β+ (4.2 %)	245Es
					СП (.13 %)	(різні)
246Fm	100	146	246.075350(17)	1.54(4) с	α (85 %)	242Cf	0+
					β+ (10 %)	246Es
					β+, СП (10 %)	(різні)
					СП (4.5 %)	(різні)
247Fm	100	147	247.07695(12)#	31(1) с	α (>50 %)	243Cf	(7/2+)
					β+ (<50 %)	247Es
248Fm	100	148	248.077186(9)	35.1(8) с	α (93 %)	244Cf	0+
					β+ (7 %)	248Es
					СП (.10 %)	(різні)
249Fm	100	149	249.078928(7)	1.6(1) хв	β+ (85 %)	249Es	(7/2+)#
					α (15 %)	245Cf
250Fm	100	150	250.079521(9)	30.4(15) хв	α (90 %)	246Cf	0+
					ЗЕ (10 %)	250Es
					СП (6.9×10−3%)	(різні)
250mFm	1199.2(10) кеВ			1.92(5) с	ІП	250Fm	(8−)
251Fm	100	151	251.081540(16)	5.30(8) год	β+ (98.2 %)	251Es	(9/2−)
					α (1.8 %)	247Cf
251mFm	200.09(11) кеВ			21.1(16) мкс			(5/2+)
252Fm	100	152	252.082467(6)	25.39(4) год	α (99.99 %)	248Cf	0+
					СП (.0023 %)	(різні)
					β+β+ (рідко)	252Cf
253Fm	100	153	253.085185(4)	3.00(12) доби	ЗЕ (88 %)	253Es	(1/2)+
					α (12 %)	249Cf
254Fm	100	154	254.0868544(30)	3.240(2) год	α (99.94 %)	250Cf	0+
					СП (.0592 %)	(різні)
255Fm	100	155	255.089964(5)	20.07(7) год	α	251Cf	7/2+
					СП (2.4×10−5%)	(різні)
256Fm	100	156	256.091774(8)	157.6(13) хв	СП (91.9 %)	(різні)	0+
					α (8.1 %)	252Cf
257Fm[n 2]	100	157	257.095106(7)	100.5(2) доби	α (99.79 %)	253Cf	(9/2+)
					СП (.21 %)	(різні)
258Fm	100	158	258.09708(22)#	370(14) мкс	СП	(різні)	0+
259Fm	100	159	259.1006(3)#	1.5(3) с	СП	(різні)	3/2+#
260Fm[n 3][n 4]	100	160	260.10281(55)#	4 мс			0+

1. Скорочення:
   ЗЕ: Захоплення електрона
   ІП: Ізомерний перехід
   СП: Спонтанний поділ
2. Найважчий ізотоп, утворений внаслідок захоплення нейтрона
3. Відкриття цього ізотопу непідтверджене
4. Напряму не синтезований, а знайдений у продуктах поділу 260Md

Нотатки

• Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково з загальних тенденцій. Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
• Невизначеності подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Невизначеність позначає одне стандартне відхилення за винятком ізотопного складу і атомної маси від IUPAC, яка використовує розширені невизначеності.
• Ізотопи, що позначені масовим числом, яке містить «m» є метастабільними ізомерами.

Хронологія відкриття ізотопів

Ізотоп	Відкритий	Реакція
241Fm	2008	204Pb(40Ar,3n)
242Fm	1975	204Pb(40Ar,2n), 206Pb(40Ar,4n)
243Fm	1981	206Pb(40Ar,3n)
244Fm	1967	233U(16O,5n)
245Fm	1967	233U(16O,4n)
246Fm	1966	235U(16O,5n)
247Fm	1967	239Pu(12C,4n)
248Fm	1958	240Pu(12C,4n)
249Fm	1960	238U(16O,5n)
250Fm	1954	238U(16O,4n)
251Fm	1957	249Cf(α,2n)
252Fm	1956	249Cf(α,n)
253Fm	1957	252Cf(α,3n)
254Fm	1954	Захоплення нейтрона
255Fm	1954	Захоплення нейтрона
256Fm	1955	Захоплення нейтрона
257Fm	1964	Захоплення нейтрона
258Fm	1971	257Fm(d, p)
259Fm	1980	257Fm(t, p)
260Fm?	1992?	254Es+18O, 22Ne — transfer (EC of 260Md)[2]

²⁶⁰Fm? не був підтверджений у 1997 році.