Флокуляція

Флокуля́ція (англ. flocculation, нім. Ausflockung f, Flockung f, Flocken n) — утворення нетривких пухких агрегатів невизначеної форми з дрібних частинок дисперсної фази, які знаходяться в завислому стані в рідкому чи газовому середовищі.

Вуглемасляна флокула

Флокули вугілля.

У рідких дисперсних системах (золях, суспензіях, емульсіях, латексах) флокуляція спричинюється спеціальними речовинами — флокулянтами і реагентами, які ліофобізують поверхню частинок, а також тепловими, механічними, магнітними та іншими зовнішніми впливами. У присутності флокулянтів та ліофобізуючих реагентів відбувається зчеплення частинок дисперсної фази і виникнення просторових дисперсних структур. Процес утворення пластівців із дисперсних частинок може протікати за допомогою високомолекулярних речовин (флокулянтів) на основі адсорбції макромолекул флокулянта на поверхні частинок домішок у воді. Розрізняють селективну та неселективну флокуляції.

Інші значення

Виділення із суспензій, золів або високомолекулярних сполук дуже гідратованого пластівчастого осаду, зумовленого міжмолекулярними силами притягання між колоїдними частинками або макромолекулами високомолекулярних сполук.

Див. також

• Дефлокуляція
• Коагуляція
• Магнітна флокуляція
• Селективна полімерна флокуляція
• Флокула
• Флокуляційна концентрація
• Ефективне зіткнення
• Флокуляція вугільних шламів
• Селективна флокуляція

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин: навчальний посібник. — К.: Ліра-К 2020. — 634 с.