Флористичне районування

Флористичне районування — районування поверхні Землі на супідрядні регіони, що відрізняються рангом, ступенем ендемізму, особливостями історії еволюційного становлення і розвитку флористичного складу^[1][2]. Флористичне районування може пов'язуватися з геоботанічним (комплексне ботаніко-географічне районування) і з ландшафтним районуванням, проте воно не підміняє специфіки кожного виду районування і самостійності одержуваних висновків, хоча можливі збіги^[1].

Карта флористичного районування Світу

Ієрархія

Прийнята система ієрархії флористичного районування базується на виділенні різного розміру просторових ділянок (фітохорій) вкладених одна в одну й ієрархічно підпорядкованих:

• царство, найбільша одиниця, характеризується наявністю ендемічних таксонів на рівні порядків;
• область, характерний ендемізм на рівні родин;
• підобласть, характерний ендемізм на рівні родів;
• провінція, характерні ендемічні види;
• округ,
• район,
• мікрорайон^[1].

Заради кращої деталізації при флористичному районуванні можливе виділення проміжних просторових категорій — підобластей, підпровінцій тощо^[1].

Кожна флористична область являє собою територію, на якій розвиток флори протягом геологічно тривалого часу відбувався у відносній ізоляції від сусідніх областей, одночасно з відносно безперешкодним розселенням рослин всередині такої області^[2]. На рівні підобластей і нижчого рангу фітохорій флористичні особливості поєднуються з особливостями рослинного покриву (широколистяні ліси, степ, вічнозелені ліси тощо)^[2].

Районування суходолу

Флористичні регіони Європи (англ.)

Англійський ботанік Роналд Гуд (1896—1992) ідентифікував шість флористичних царств, пізніше цей поділ уточнив і деталізував радянський ботанік Армен Тахтаджян (1910—2009). У найпоширенішій системі районування Тахтаджяна виділяється 6 флористичних царств і 35 областей:

• Голарктичне царство. Для нього типові: соснові, березові, кленові, грушанкові^[2].
  • Бореальне підцарство
    • Циркумбореальна область
    • Східноазійська область
    • Атлантично-північноамериканська область
    • Область Скелястих гір
  • Давнє середземноморське підцарство
    • Макаронезійська область
    • Середземноморська область
    • Сахаро-аравійська область
    • Ірано-Туранська область
  • Мадреанське підцарство
    • Мадреанська область
• Палеотропічне флористичне царство
  • Африканське підцарство
    • Гвінео-Конголезька область
    • Судано-Замбезійська область
    • Область Карру-Наміб
    • Область островів Святої Олени і Вознесіння
  • Мадагаскарське підцарство
    • Мадагаскарська флористична область
  • Індо-Малезійське підцарство
    • Індійська область
    • Індокитайська область
    • Малезійська область
    • Фіджійська область
  • Полінезійське підцарство
    • Полінезійська область
    • Гавайська область
  • Новокаледонське підцарство
    • Новокаледонська область
• Неотропічне флористичне царство
  • Карибська область
  • Область Гвіанського нагір'я
  • Амазонська область
  • Центральнобразильська область
  • Андійська область
• Капське флористичне царство
  • Капська флористична область
• Австралійське флористичне царство. Спільність родин виражена слабко, загальнохарактерними є лише протейні і рестіонові^[2].
  • Північно-східноавстралійська флористична область
  • Південно-західноавстралійська флористична область
  • Центральноавстралійська флористична область
• Голантарктичне флористичне царство
  • Хуан-Фернандеська область
  • Чилійсько-Патагонська область
  • Область субантарктичних океанічних островів
  • Новозеландська область

Див. також

• Біогеографічне районування
• Фауністичне районування