Флюоцерит

Флюоцерит (англ. fluocerite; нім. Fluocerit m) — мінерал, флюорид церію і лантану.

Флюоцерит
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d][1]
IMA-номер	IMA1987 s.p.
Абревіатура	Fcrt-Ce[2]
Хімічна формула	CeF₃
Nickel-Strunz 10	3.AC.15[3]
Dana 8	9.3.4.1
Ідентифікація
Сингонія	гексагональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	фтор[4], церій[4]
Флюоцерит у Вікісховищі

Назва — W.K.Haidinger, 1845. Синоніми: тисоніт.

Опис

Хімічна формула: (Ce, La)F3. За «Fleischer's Glossary» (2004):

• флюоцерит-Се — (Ce, La)F₃;
• флюоцерит-La — (La, Ce)F₃.

Містить (%): Ce — 35,65; La — 35,35; F — 29,00.

Сингонія гексагональна. Дигексагонально-дипірамідальний вид. Форми виділення: недосконалі кристали, зерна або щільні маси. Спайність досконала по (0001). Густина 5,6-6,1. Тв. 4,0-5,5. Колір червонувато-жовтий, восково-жовтий, коричневий. Злом напівраковистий або занозистий. Крихкий. Блиск на свіжому зломі восковий, при зміні стає матовим. Супутні мінерали: ортит, гадолініт, монацит, карбонати.

Поширення

Зустрічається у пегматитах і як акцесорний мінерал ґранітів й аплітів в Україні та Росії (Приазов'я), штат Колорадо, США та Швеції. Рідкісний.

Див. також

• Список мінералів