Фонберг Ігнатій Матвійович

Ігна́тій Матві́йович Фо́нберг (пол. Ignacy Fonberg; *20 січня 1801(18010120), м. Більськ Підляський, Польща — 23 жовтня 1891) — польський і російський хімік.

Фонберг Ігнатій Матвійович
Народився	20 січня 1801(1801-01-20)  Більськ-Підляський, Prussian Partitiond
Помер	1891[1]  Київ, Російська імперія
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Республіка Польща  Російська імперія
Діяльність	хімік, лікар
Alma mater	Імператорський віленський університетd
Заклад	Імператорський університет Святого Володимира
Фонберг Ігнатій Матвійович у Вікісховищі

Біографія

1817 року закінчив гімназію у місті Білосток. Вступивши до Віленського університету, вивчав хімію під керівництвом професора Анджея Снядецького.

Від 1821 року працював у Віленському університеті, від 1829 року — його професор. Від 1832 року — професор Віленської медико-хірургічної академії. Від 1840 року — професор університету святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Київський період

Майже 20 років (у 1840—1859 роках) Фонберг був завідувачем кафедри хімії Київського університету. В університеті Фонберг викладав органічну та неорганічну хімію та вперше ввів практичні заняття студентів з хімії, організувавши роботу хімічної лабораторії. Спочатку лабораторія розташовувалася у двох маленьких кімнатах підвального приміщення приватного будинку в Липках, від 1843 року — в червоному корпусі на території, яку тепер орендує банк. Заняття в ній розпочалися 1848 року. Сама лабораторія була розрахована на роботу 22 студентів.

1859 року вийшов у відставку. Після нього кафедру очолив Дмитро Миколайович Абашев.

Наукова діяльність

Наукові праці Фонберга стосувалися здебільшого загальної хімії та основ хімічної технології.

Розробляв польську наукову термінологію.

у 1831—1837 роках досліджував Друскінінкайські мінеральні води.