Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Фонетична поезія
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Фонети́чна пое́зія є формою літературного (чи музичного) твору, в якому фонетичні аспекти людського мовлення (або певні аспекти мовної системи) висуваються на перший план як значущі одиниці. Це своєрідні «вірші без слів».
 | Ця стаття потребує істотної переробки. (21 лютого 2024) |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2023) |
В українській літературі близькими до фонетичної поезії є Іван Іов, Микола Мірошниченко, Назар Гончар, Роман Садловський, Юрій Завадський, Володимир Білик, Василь Трубай, Микола Сорока, Анатолій Мойсієнко, Андрій Антоновський. Одними з зачинателів цього ґатунку поезії в українській літературі були Іван Величковський, Михайль Семенко, Ґео Шкурупій, Микола Вороний, Микола Бажан, Павло Тичина.
Remove ads
Зразки запису фонетичної поезії
Михайль Семенко
***
СТЕ КЛЮ
СКУЮ
УЮ
Ю
5. IV. 1914. Київ
Іван Іов
***
дюк рук ьник
одавел
нич віт сал
тігел
Юрій Завадський
РОЗВИТОК
гх гк гкґ
кш сш
лд лр зд
ст дт
дп бв бм
 |
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads