Фонотипічна абетка

Фонотипічна абетка — фонетична абетка, створена Айзеком Пітманом і Олександром Джоном Еллісом для того, щоб передавати англійську вимову.

Перелік літер фонотипічної абетки

Додаткові символи для інших мов, окрім англійської — 1845.

Паралельний переклад Біблії — мова мікмак та англійська, записана фонотипичною абеткою

Історія

Оригінальна версія була створена в 1845 році^[1]. Незабаром абетка була адаптована також для санскриту, німецької, італійської, арабської, іспанської, французької, голландської, польської, португальської, тосканської і валлійської мов^[2].

Експерименти подібного роду проводилися неодноразово, наприклад Вільямом Буллокаром в 1580-му або Джоном Р. Мелоуном^[3] в 1957 році. Фонотипічна абетка Пітмана виділяється з ряду цих спроб з кількох причин^[4]:

• Вона активно просувалася протягом 40 років, з 1847 по 1888 рік.
• Вона була використана в одному з найперших систематичних фонетичних словників англійської мови в 1855 році^[5].
• Алфавіт використовувався, окрім фонетичного словника, у багатьох друкованих виданнях, кількість набраних ним сторінок оцінюється тисячами.
• Він також зіграв важливу роль в історії Міжнародного фонетичного алфавіту.

Див. також

• МФА
• Кіршенбаум (кодировка)
• X-SAMPA