Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Форест Вітакер
американський актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Форест Стівен Вітакер (англ. Forest Steven Whitaker; нар. 15 липня 1961) — американський актор, режисер, продюсер. Лауреат премій «Оскар», «Золотий глобус», BAFTA та «Еммі». Він став четвертим афроамериканцем, який отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль після Сідні Пуатьє, Дензела Вашингтона та Джеймі Фокса[1]. Нагорода дісталася йому за роль президента Уганди, генерала Іді Аміна, у фільмі «Останній король Шотландії» (2006).
Форест Вітакер | |
---|---|
Forest Whitaker | |
![]() | |
Ім'я при народженні | Форест Стівен Вітакер |
Дата народження | 15 липня 1961 (64 роки) |
Місце народження | Лонгв'ю, Техас, США |
Громадянство | США |
Національність | Афроамериканець |
Alma mater | California State Polytechnic University, Pomonad, Університет Південної Каліфорнії, Drama Studio Londond, Нью-Йоркський університет, USC School of Dramatic Artsd і Palisades Charter High Schoold |
Професія | актор, кінорежисер, кінопродюсер |
Кар'єра | 1982 — нині |
Напрям | комедія, драма |
Нагороди | «Оскар» (2007) «Золотий глобус» (2007) BAFTA (2007) «Еммі» (2003) |
IMDb | ID 0001845 |
Форест Вітакер у Вікісховищі |
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Юність
Форест Вітакер народився 15 липня 1961 року у місті Лонгвью, штат Техас, але вже у чотири роки разом з родиною переїхав до Лос-Анджелеса[2]. Його батько Форест Вітакер-молодший (англ. Forest Whitaker, Jr.) був страховим агентом, а мати Лаура Френсіс (англ. Laura Francis) здобула професію вчителя, закінчивши два університети, поки росли її діти[3][4]. У Фореста є два молодших брата Кен і Деймон і старша сестра Дебора.
Навчався у Пелісейдській середній школі, де був гравцем футбольної команди. Крім навчання у ній, Форест брав уроки співу і грав у мюзиклах. Свою першу роль виконав у постановці за п'єсою Ділана Томаса «Під покровом молочного лісу»[2]. Форест закінчив школу 1979 року[5].
Потім на спортивну стипендію він вступає до Каліфорнійського політехнічного університету у Помоні, який покидає після важкої травми хребта. Пізніше він був прийнятий до музичної консерваторію при Університеті Південної Каліфорнії для навчання на оперного співака, а потім поступив і на театральний факультет. Також Форест навчався у Лондонській драматичній студії (відділення у Берклі)[6].
Кар'єра у кіно
Форест протягом довгого часу працює з найвідомішими режисерами та акторами. Його дебют у кіно відбувся 1982 року. Він зіграв футболіста у молодіжній комедії Емі Гекерлінг «Круті часи в "Ріджмонт Хай"» з Дженніфер Джейсон Лі та Шоном Пенном у головних ролях. У 1986 році він знімається у фільмі Мартіна Скорсезе «Колір грошей» (разом з Томом Крузом та Полом Ньюманом) та військовій драмі Олівера Стоуна «Взвод». Через рік він знімається разом з Робіном Вільямсом у комедії Баррі Левінсона «Доброго ранку, В'єтнам».
У 1988 році Форест виконує головну роль саксофоніста Чарльза Паркера у фільмі Клінта Іствуда «Птах». Щоб вжитися у неї, він замикав себе на горищі, де були лише ліжко, диван та саксофон, на якому він паралельно брав уроки гри[7]. Завдяки блискучій грі у фільмі він отримав приз за найкращу чоловічу роль на Канському кінофестивалі, а також номінувався на «Золотий глобус». Протягом 1990-х років Форест продовжує співпрацювати з відомими режисерами. Ніл Джордан запросив його на роль Джоді у фільмі 1992 року «Жорстока гра». Тодд Маккарті з газети Variety описував його гру у цьому фільмі як «приголомшливу» та «дуже емоційну»[8].
У 1999 році Форест знімається у ролі самурая Пса-примари у драмі Джима Джармуша «Пес-примара: Шлях самурая». Як і при підготовці до зйомки у «Птасі», Форест переймався характером свого персонажа, вивчав східну філософію та багато медитував[7]. В одному з інтерв'ю Джармуш зізнався, що створював персонаж спеціально під Вітакера. А в огляді газети «New York Times» було зазначено, що «важко уявити іншого актора, який би зіграв холоднокровного, жорстокого вбивцю з такою теплотою та людяністю»[9].
Наступним великим проектом, у якому брав участь актор, став фантастичний фільм «Поле битви: Земля», заснований на однойменному романі Рона Габбарда. Картина була піддана масової критиці, а касові збори не покрили й половини коштів, витрачених на створення[10][11]. Фільм отримав сім нагород премії «Золота малина», а сам Форест номінувався як найгірший актор другого плану, але програв Баррі Пепперу.
У 2001 році Форест знімається у 11-хвилинному фільмі Вонга Карвая «Стеження», одному з п'яти невеликих фільмів, у яких рекламуються автомобілі марки BMW[12]. У 2002 році актор бере участь одразу у двох великих проектах: трилері Джоела Шумахера «Телефонна будка» та картині Девіда Фінчера «Кімната страху».
Найуспішнішим для Фореста стає 2006 рік, коли у прокат виходить фільм «Останній король Шотландії», у якому він виконав головну роль угандійського президента Іді Аміна. Для того, щоб увійти у роль, йому довелося набрати 20 кілограмів, навчитися грати на акордеоні, вивчити суахілі, А також відвідати Уганду, щоб зустрітися з жертвами та свідками режиму Аміна. Це був його перший візит до Африки[13][14]. Завдяки зйомкам у картині Форест став володарем безлічі нагород, таких як «Оскар» за найкращу чоловічу роль, «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль у драматичному фільмі, премії Британської академії кіно і телебачення і багатьох інших.
Робота на телебаченні
2002 року Форест як оповідач бере участь у 44 епізодах популярного серіалу «Сутінкова зона»[15]. 2006 року він знімається у ролі лейтенанта Джона Каваннана у поліцейській серіалі «Щит». Восени цього ж року Форест починає зніматися у серіалі «Швидка допомога» у ролі Кертіса Еймса, за що у 2007 році номінується на премію «Еммі», а також знімається у кліпі репера T.I. на пісню «Live in the Sky[en]» разом з Джеймі Фоксом.
Продюсер та режисер
Форест почав займатися продюсуванням та режисирування на початку 1990-х років. Він став співпродюсером фільму Білла Дюка «Лють у Гарлемі» (1991), у якому виконав і головну роль. Режисерським дебютом актора став фільм «В очікуванні видиху» (1995), заснований на однойменному романі Террі Макміллана. Відомий американський критик Роджер Еберт помітив, що тон фільму відповідає акторській манері Фореста: «спокійного та впевненого»[16]. На пісню Вітні Г'юстон «Exhale (Shoop Shoop)[en]», що звучить у фільмі, Форест зняв кліп.
Наступною режисерською роботою актора стає романтична комедія «Проблиски надії» (1998) з Сандрою Буллок та Гаррі Коннік-молодшим у головних ролях. 2004 року Форест знімає ще одну романтичну комедію «Перша донька» (2004) з Кеті Голмс у головній ролі.
2002 року Форест став виконавчим продюсером телефільму «Від дверей до дверей» з Вільямом Мейсі у головній ролі. Картина стала володарем премії «Еммі».
Remove ads
Особисте життя
У 1996 році Форест одружився з колишньою актрисою Кейшою Неш, з якою познайомився на зйомках фільму «Зметені вогнем»[17]. У них четверо дітей. Форест вегетаріанець, займається йогою і має чорний пояс з карате[17].
Критики та глядачі нерідко відзначають, що птоз лівого ока Фореста, вроджене захворювання окорухового нерва, надає йому загадковості та шарму[18][19], У той час як сам актор роздумує над можливістю коректувальної операції. Правда, за його заявою[20], мета операції зовсім не косметична, а суто медична — птоз погіршує поле зору і сприяє деградації самого зору.
Remove ads
Фільмографія
Узагальнити
Перспектива
Remove ads
Нагороди та номінації
Перераховані основні нагороди та номінації. Повний список див на IMDb.com
Нагороди
- 1988 Премія Канського кінофестивалю — найкраща чоловіча роль у фільмі «Птах»
- 2006 Премія «Оскар» — найкраща чоловіча роль у фільмі «Останній король Шотландії»
- 2007 Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль у фільмі «Останній король Шотландії»
- 2007 Премія «BAFTA» — найкраща чоловіча роль у фільмі «Останній король Шотландії»
Номінації
- 1989 Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль у фільмі «Птах»
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads