Формула-1 — Чемпіонат 1960

Формула-1 1960 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з лютого по листопад та складався з 10 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Аргентини 7 лютого та закінчився на Гран-прі США 20 листопада. Переможцем в особистому заліку став Джек Бребем. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Cooper-Climax.

11-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1959    Сезон 1960    1961 ►
Джек Бребем
Чемпіон світу
Джек Бребем (Cooper-Climax)
Кубок конструкторів
Cooper-Climax

Команди та пілоти

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1960 року.

Команда	Конструктор	Шасі	Двигун	Шини	Пілот	Гран-прі
Camoradi International	Behra-Porsche-Porsche	RSK	Porsche 547/3 1.5 F4	D	Мастен Грегорі	1
					Фред Ґембл	9
Scuderia Centro Sud	Cooper-Maserati	T51	Maserati 250S 2.5 L4	D	Роберто Бономі	1
					Карлос Мендітеґай	1
					Мастен Грегорі	2, 4, 6–8
					Ян Берджесс	2, 6–7, 10
					Моріс Трентіньян	2, 4, 6, 10
					Маріо де Араужу Кабрал	8
					Альфонсо Тіле	9
					Вольфганг фон Тріпс	10
Джорджо Скарлатті	Maserati	250F	Maserati 250F1 2.5 L6	D	Джорджо Скарлатті	1
Насіф Естефано	Maserati	250F	Maserati 250F1 2.5 L6	D	Насіф Естефано	1
Антоніо Креус	Maserati	250F	Maserati 250F1 2.5 L6	D	Антоніо Креус	1
Джино Мунарон	Maserati	250F	Maserati 250F1 2.5 L6	D	Джино Мунарон	1
Cooper Car Company	Cooper-Climax	T51 T53	Climax FPF 2.5 L4	D	Брюс Макларен	1–2, 4–8, 10
					Джек Бребем	1–2, 4–8, 10
					Чак Дей	7
					Рон Флокгарт	10
Team Lotus	Lotus-Climax	18 16	Climax FPF 2.5 L4	D	Іннес Айрленд	1–2, 4–8, 10
					Алан Стейсі	1–2, 4–5
					Альберто Ларрета	1
					Джон Сертіс	2, 7–8, 10
					Джим Кларк	4–8, 10
					Рон Флокгарт	6
Scuderia Ferrari	Ferrari	246	Ferrari 155 2.4 V6	D	Кліфф Еллісон	1–2
					Філ Гілл	1–2, 4–9
					Вольфганг фон Тріпс	1–2, 4–8
					Хосе Фройлан Гонсалес	1
					Річі Гінтер	4, 9
					Віллі Мересс	5–6, 9
		246 P	Ferrari 171 2.4 V6		Річі Гінтер	2
			Ferrari 1.5 V6		Вольфганг фон Тріпс	9
Ecurie Bleue	Cooper-Climax	T51	Climax FPF 2.2 L4	D	Гаррі Шелл	1
R.R.C. Walker Racing Team	Lotus-Climax	18	Climax FPF 2.5 L4	D	Стірлінг Мосс	2, 4–5, 8, 10
	Cooper-Climax	T51				1
					Моріс Трентіньян	1
					Ленс Ревентлоу	7
Owen Racing Organisation	BRM	P25 P48	BRM P25 2.5 L4	D	Йо Бонніер	1–2, 4–8, 10
					Грем Гілл	1–2, 4–8, 10
					Ден Ґерні	2, 4–8, 10
Етторе Чимері	Maserati	250F	Maserati 250F1 2.5 L6	D	Етторе Чимері	1
Fred Tuck Cars	Cooper-Climax	T51	Climax FPF 2.5 L4	D	Брюс Гелфорд	2
					Люсьєн Б'янкі	6–7
High Efficiency Motors C.T. Atkins	Cooper-Climax	T51	Climax FPF 2.5 L4	D	Рой Сальвадорі	2, 10
					Джек Фермен	7
Yeoman Credit Racing Team	Cooper-Climax	T51	Climax FPF 2.5 L4	D	Кріс Брістоу	2, 4–5
					Тоні Брукс	2, 4–5, 7–8, 10
					Генрі Тейлор	4, 6–8, 10
					Олів'є Гендеб'єн	5–8, 10
					Брюс Гелфорд	6
					Філ Гілл	10
J.B. Naylor	JBW-Maserati	59	Maserati 250S 2.5 L4	D	Браян Нейлор	2, 7, 9–10
Scuderia Eugenio Castellotti	Cooper-Castellotti	T51	Castellotti 2.5 L4	D	Джино Мунарон	2, 6–7, 9
					Джорджо Скарлатті	2, 9
					Джуліо Каб'янка	9
Reventlow Automobiles Inc.	Scarab	F1	Scarab 2.5 L4	D	Чак Дей	2, 4–6, 10
					Ленс Ревентлоу	2, 4–5
					Річі Гінтер	6
David Brown Corporation	Aston Martin	DBR4 DBR5	Aston Martin RB6 2.5 L6	D	Рой Сальвадорі	4, 7
					Моріс Трентіньян	7
Ecurie Maarsbergen	Cooper-Climax	T51	Climax FPF 1.5 L4	D	Карл Годін де Бофор	4
Taylor-Crawley Racing Team	Lotus-Climax	18	Climax FPF 2.5 L4	D	Майк Тейлор	5
Equipe Nationale Belge	Cooper-Climax	T45	Climax FPF 2.5 L4	D	Люсьєн Б'янкі	5
Vandervell Products	Vanwall	VW 11	Vanwall 254 2.5 L4	D	Тоні Брукс	6
Robert Bodle Ltd	Lotus-Climax	16	Climax FPF 2.5 L4	D	Девід Пайпер	6–7
Gilby Engineering	Cooper-Maserati	T45	Maserati 250S 2.5 L4	D	Кіт Ґрін	7
Артур Овен	Cooper-Climax	T45	Climax FPF 2.2 L4	D	Артур Овен	9
Вольфганг Зайдель	Cooper-Climax	T45	Climax FPF 1.5 L4	D	Вольфганг Зайдель	9
Scuderia Colonia	Cooper-Climax	T43	Climax FPF 1.5 L4	D	П'єро Дроґо	9
H.H. Gould	Maserati	250F	Maserati 250F1 2.5 L6	D	Горас Ґулд	9
Dr Ing F. Porsche KG Porsche System Engineering	Porsche	718/2	Porsche 547/3 1.5 F4	D	Едґар Барт	9
					Ганс Геррманн	9
Equipe Prideaux/Дік Гібсон	Cooper-Climax	T43	Climax FPF 1.5 L4	D	Вік Вілсон	9
Joe Lubin	Maserati	250F	Maserati 250S 2.5 L4	D	Боб Дрейк	10
Джим Голл	Lotus-Climax	18	Climax FPF 2.5 L4	D	Джим Голл	10
Fred Armbruster	Cooper-Ferrari	T51	Ferrari 107 2.5 L4	D	Піт Лавлі	10
Джерело:[1]

• Примітка: Таблиця вище не включає пілотів та команд, які брали участь лише в гонці 500 миль Індіанаполіса.

Календар

№	Гран-прі	Траса	Дата
1	Гран-прі Аргентини	Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес	7 лютого
2	Гран-прі Монако	Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло	29 травня
3	500 миль Індіанаполіса	Індіанаполіс Мотор Спідвей, Спідвей, Індіана	30 травня[a]
4	Гран-прі Нідерландів	Траса Зандвоорт, Зандворт	6 червня
5	Гран-прі Бельгії	Спа-Франкоршам, Спа	19 червня
6	Гран-прі Франції	Реймс-Ге, Ге	3 липня
7	Гран-прі Великої Британії	Автодром Сільверстоун, Сільверстоун	16 липня
8	Гран-прі Португалії	Боавішта, Порту	14 серпня
9	Гран-прі Італії	Автодром Монца, Монца	4 вересня
10	Гран-прі США	Ріверсайд, Морено-Валлі, Каліфорнія	20 листопада
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках

Гран-прі

№	Гран-прі	Поул-позиція	Швидке коло	Переможець	Конструктор	Шини	Звіт
1	Гран-прі Аргентини	Стірлінг Мосс	Стірлінг Мосс	Брюс Макларен	Cooper-Climax	D	Звіт
2	Гран-прі Монако	Стірлінг Мосс	Брюс Макларен	Стірлінг Мосс	Lotus-Climax	D	Звіт
3	500 миль Індіанаполіса	Едді Сакс	Джим Ратманн	Джим Ратманн	Watson-Offenhauser	F	Звіт
4	Гран-прі Нідерландів	Стірлінг Мосс	Стірлінг Мосс	Джек Бребем	Cooper-Climax	D	Звіт
5	Гран-прі Бельгії	Джек Бребем	Джек Бребем Іннес Айрленд Філ Гілл	Джек Бребем	Cooper-Climax	D	Звіт
6	Гран-прі Франції	Джек Бребем	Джек Бребем	Джек Бребем	Cooper-Climax	D	Звіт
7	Гран-прі Великої Британії	Джек Бребем	Грем Гілл	Джек Бребем	Cooper-Climax	D	Звіт
8	Гран-прі Португалії	Джон Сертіс	Джон Сертіс	Джек Бребем	Cooper-Climax	D	Звіт
9	Гран-прі Італії	Філ Гілл	Філ Гілл	Філ Гілл	Ferrari	D	Звіт
10	Гран-прі США	Стірлінг Мосс	Джек Бребем	Стірлінг Мосс	Lotus-Climax	D	Звіт
Джерело:[3]

Пілоти

Очки отримують перші шість пілотів. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція	1-ша	2-га	3-тя	4-та	5-та	6-та
Очки	8	6	4	3	2	1

Поз. Пілот АРГ МОН 500 НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ ПОР ІТА США Очки[b] 1 Джек Бребем Схід ДСК 1 1 1 1 1 4 43 2 Брюс Макларен 1 2 Схід 2 3 (4) 2 3 34 (37) 3 Стірлінг Мосс 3‡ / НКЛ 1 4 НС ДСК 1 19 4 Іннес Айрленд 6 9 2 Схід 7 3 6 2 18 5 Філ Гілл 8 3 Схід 4 12 7 Схід 1 6 16 6 Олів'є Гендеб'єн 3 2 9 7 12 10 7 Вольфганг фон Тріпс 5 8 5 Схід 11 6 4 5 9 10 8 Джим Ратманн 1 8 9 Річі Гінтер 6 6 НС 2 8 10 Джим Кларк Схід 5 5 16 3 16 8 11 Тоні Брукс 4 Схід Схід Схід 5 5 Схід 7 12 Джон Сертіс Схід 2 Схід Схід 6 13 Кліфф Еллісон 2 НКВ 6 14 Роджер Ворд 2 6 15 Грем Гілл Схід 7 3 Схід Схід Схід Схід Схід 4 16 Віллі Мересс Схід Схід 3 4 17 Пол Голдсміт 3 4 18 Йо Бонніер 7 5 Схід Схід Схід Схід Схід 5 4 19 Генрі Тейлор 7 4 8 НКВ 14 3 20 Карлос Мендітеґай 4 3 21 Дон Бренсон 4 3 22 Джуліо Каб'янка 4 3 23 Джонні Томсон 5 2 24 Люсьєн Б'янкі 6 Схід Схід 1 25 Рон Флокгарт 6 Схід 1 26 Едді Джонсон 6 1 27 Ганс Геррманн 6 1 — Моріс Трентіньян 3‡ Схід Схід Схід 11 15 0 — Ллойд Рубі 7 0 — Едґар Барт 7 0 — Джим Голл 7 0 — Рой Сальвадорі Схід НС Схід 8 0 — Брюс Гелфорд НКВ 8 0 — Боб Вейт 8 0 — Карл Годін де Бофор 8 0 — П'єро Дроґо 8 0 — Мастен Грегорі 12 НКВ НС 9 14 Схід 0 — Альберто Ларрета 9 0 — Бад Тінгельстад 9 0 — Вольфганг Зайдель 9 0 — Ден Ґерні НКЛ Схід Схід Схід 10 Схід 0 — Чак Дей НКВ НС Схід НС Схід 10 0 — Ян Берджесс НКВ 10 Схід Схід 0 — Хосе Фройлан Гонсалес 10 0 — Боб Крісті 10 0 — Фред Ґембл 10 0 — Роберто Бономі 11 0 — Ред Амік 11 0 — Піт Лавлі 11 0 — Девід Пайпер Схід 12 0 — Дуейн Картер 12 0 — Джино Мунарон 13 Схід 15 Схід 0 — Браян Нейлор НКВ 13 Схід Схід 0 — Білл Гомеєр 13 0 — Боб Дрейк 13 0 — Насіф Естефано 14 0 — Джин Гартлі 14 0 — Чак Стівенсон 15 0 — Боббі Ґрім 16 0 — Алан Стейсі Схід Схід Схід Схід 0 — Кріс Брістоу Схід Схід Схід 0 — Джорджо Скарлатті Схід НКВ Схід 0 — Ленс Ревентлоу НКВ НС Схід НС 0 — Гаррі Шелл Схід 0 — Етторе Чимері Схід 0 — Антоніо Креус Схід 0 — Шорті Темплмен Схід 0 — Джим Гертубіз Схід 0 — Джиммі Браян Схід 0 — Трой Раттмен Схід 0 — Едді Сакс Схід 0 — Дон Фріленд Схід 0 — Тоні Беттенгаузен Схід 0 — Вейн Вейлер Схід 0 — Ей Джей Фойт Схід 0 — Едді Руссо Схід 0 — Джонні Бойд Схід 0 — Джин Форс Схід 0 — Джим Маквіті Схід 0 — Лен Саттон Схід 0 — Дік Ратманн Схід 0 — Ел Герман Схід 0 — Демпсі Вілсон Схід 0 — Джек Фермен Схід 0 — Кіт Ґрін Схід 0 — Маріо де Араужу Кабрал Схід 0 — Альфонсо Тіле Схід 0 — Вік Вілсон Схід 0 — Артур Овен Схід 0 — Майк Тейлор НС 0 — Горас Ґулд НС 0 Поз. Пілот АРГ МОН 500 НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ ПОР ІТА США Очки Джерело:[2][3][4][5]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Примітки:

• ‡ — Очки не були нараховані, оскільки позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.

Конструктори

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках. Гонка 500 миль Індіанаполіса не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.

Поз. Конструктор АРГ МОН НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ ПОР ІТА США Очки[c] 1 Cooper-Climax 1 (2) 1 1 1 1 1 8 (3) 48 (58) 2 Lotus-Climax (6) 1 2 5 (5) 2 3 1 34 (37) 3 Ferrari 2 3 5 4 11 (6) 4 1 26 (27) 4 BRM 7 5 3 Схід Схід 10 Схід 5 8 5 Cooper-Maserati 4 Схід Схід 9 14 Схід Схід 9 3 6 Cooper-Castellotti НКВ Схід 15 4 3 7 Porsche 6 1 — Behra-Porsche-Porsche 12 10 0 — Scarab Від НКВ НС Схід НС 10 0 — Aston Martin НС 11 0 — Cooper-Ferrari 11 0 — Maserati 13 НС 13 0 — JBW-Maserati НКВ 13 Схід Схід 0 — Vanwall Схід 0 Поз. Конструктор АРГ МОН НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ ПОР ІТА США Очки Джерело:[2][3][4][6]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Виноски

1. Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат USAC 1960 року та проводилась для автомобілів чемпіонату USAC, але не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.
2. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.
3. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.