Формула-1 — Чемпіонат 1972

Формула-1 1972 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з січня по жовтень та складався з 12 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Аргентини 23 січня та закінчився на Гран-прі США 8 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Емерсон Фіттіпальді. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Lotus-Ford.

23-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1971    Сезон 1972    1973 ►
Емерсон Фіттіпальді
Чемпіон світу
Емерсон Фіттіпальді (Lotus-Ford)
Кубок конструкторів
Lotus-Ford

Команди та пілоти

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1972 року.

Команда	Конструктор	Шасі	Двигун	Шини	Пілот	Гран-прі
Motor Racing Developments	Brabham-Ford	BT33 BT34 BT37	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Грем Гілл	Всі
					Карлос Ройтеман	1–2, 5–12
					Вілсон Фіттіпальді	3–12
Marlboro BRM	BRM	P160B P153 P180 P160C	BRM P142 3.0 V12	F	Говден Генлі	1–6, 8–12
					Рейне Візель	1, 3–4, 6, 8, 10
					Пітер Ґетін	1–7, 9–12
					Алекс Солер-Роїг	1, 3
					Гельмут Марко	1–2, 4–6
					Жан-П'єр Бельтуаз	2–12
					Верн Шуппан	5
					Джекі Олівер	7
					Білл Брак	11
					Браян Редман	12
Scuderia Ferrari SpA SEFAC	Ferrari	312B2	Ferrari 001/1 3.0 F12	F	Жакі Ікс	Всі
					Клей Регаццоні	1–5, 8–12
					Маріо Андретті	1–3, 10, 12
					Нанні Ґаллі	6
					Артуро Мерцаріо	7–8
John Player Team Lotus World Wide Racing	Lotus-Ford	72D	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Емерсон Фіттіпальді	Всі
					Девід Вокер	1–9, 12
					Рейне Візель	11–12
STP March Racing Team	March-Ford	721 721X 721G	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Ронні Петерсон	Всі
					Нікі Лауда	Всі
Equipe Matra Sports	Matra	MS120C MS120D	Matra MS72 3.0 V12	G	Кріс Амон	Всі
Yardley Team McLaren	McLaren-Ford	M19A M19C	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Денні Гальм	Всі
					Пітер Ревсон	1–3, 5, 7, 9–12
					Браян Редман	4, 6, 8
					Джоді Шектер	12
Team Surtees Brooke Bond Oxo Team Surtees Ceramica Pagnossin Team Surtees Flame Out Team Surtees	Surtees-Ford	TS9B TS14	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Тім Шенкен	Всі
					Андреа де Адаміч	Всі
					Майк Гейлвуд	2–10, 12
					Джон Сертіс	10, 12
Elf Team Tyrrell	Tyrrell-Ford	003 002 004 005 006	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Джекі Стюарт	1–4, 6–12
					Франсуа Север	Всі
					Патрік Депайє	6, 12
Team Williams Motul	March-Ford Politoys-Ford	711 721 FX3	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Анрі Пескароло	Всі
					Карлус Пачі	2–12
Team Eifelland Caravans	Eifelland-Ford	21	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Рольф Штоммелен	2–9
Scribante Lucky Strike Racing	Lotus-Ford	72D	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Дейв Чарльтон	2, 6–8
Team Gunston	Surtees-Ford	TS9	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Джон Лав	2
	Brabham-Ford	BT33			Вільям Фергюсон	2
Clarke-Mordaunt-Guthrie Racing	March-Ford	721G	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Майк Б'юттлер	3–12
Martini Racing	Tecno	PA123/3	Tecno Series-P 3.0 F12	F	Нанні Ґаллі	5, 7, 9–10
					Дерек Белл	6, 8, 10–12
Darnval Connew Racing Team	Connew-Ford	PC1	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Франсуа Міґо	7, 9
Gene Mason Racing	March-Ford	711	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Скіп Барбер	11–12
Champcarr Inc.	Surtees-Ford	TS9B	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Сем Поузі	12
Джерело:[1]

Календар

№	Гран-прі	Траса	Дата
1	Гран-прі Аргентини	Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес	23 січня
2	Гран-прі Південної Африки	К'яламі, Мідранд	4 березня
3	Гран-прі Іспанії	Харама, Мадрид	1 травня
4	Гран-прі Монако	Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло	14 травня
5	Гран-прі Бельгії	Нівель-Болер, Нівель	4 червня
6	Гран-прі Франції	Шарад, Клермон-Ферран	2 липня
7	Гран-прі Великої Британії	Брендс-Гетч, Кент	15 липня
8	Гран-прі Німеччини	Нюрбургринг, Нюрбург	30 липня
9	Гран-прі Австрії	Остеррайхринг, Шпільберг	13 серпня
10	Гран-прі Італії	Автодром Монца, Монца	10 вересня
11	Гран-прі Канади	Моспорт Парк, Боуменвіль	24 вересня[a]
12	Гран-прі США	Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк	8 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках

Гран-прі

№	Гран-прі	Поул-позиція	Швидке коло	Переможець	Конструктор	Шини	Звіт
1	Гран-прі Аргентини	Карлос Ройтеман	Джекі Стюарт	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
2	Гран-прі Південної Африки	Джекі Стюарт	Майк Гейлвуд	Денні Гальм	McLaren-Ford	G	Звіт
3	Гран-прі Іспанії	Жакі Ікс	Жакі Ікс	Емерсон Фіттіпальді	Lotus-Ford	F	Звіт
4	Гран-прі Монако	Емерсон Фіттіпальді	Жан-П'єр Бельтуаз	Жан-П'єр Бельтуаз	BRM	F	Звіт
5	Гран-прі Бельгії	Емерсон Фіттіпальді	Кріс Амон	Емерсон Фіттіпальді	Lotus-Ford	F	Звіт
6	Гран-прі Франції	Кріс Амон	Кріс Амон	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
7	Гран-прі Великої Британії	Жакі Ікс	Джекі Стюарт	Емерсон Фіттіпальді	Lotus-Ford	F	Звіт
8	Гран-прі Німеччини	Жакі Ікс	Жакі Ікс	Жакі Ікс	Ferrari	F	Звіт
9	Гран-прі Австрії	Емерсон Фіттіпальді	Денні Гальм	Емерсон Фіттіпальді	Lotus-Ford	F	Звіт
10	Гран-прі Італії	Жакі Ікс	Жакі Ікс	Емерсон Фіттіпальді	Lotus-Ford	F	Звіт
11	Гран-прі Канади	Пітер Ревсон	Джекі Стюарт	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
12	Гран-прі США	Джекі Стюарт	Джекі Стюарт	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
Джерело:[3]

Пілоти

Очки отримують перші шість пілотів. Лише п'ять найкращих результатів з перших шести гонок і п'ять найкращих результатів з останніх шести гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота.

Позиція	1-ша	2-га	3-тя	4-та	5-та	6-та
Очки	9	6	4	3	2	1

Поз. Пілот АРГ ПАР ІСП МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА КАН США Очки 1 Емерсон Фіттіпальді Схід 2 1 3 1 2 1 Схід 1 1 11 Схід 61 2 Джекі Стюарт 1 Схід Схід 4 1 2 11 7 Схід 1 1 45 3 Денні Гальм 2 1 Схід 15 3 7 5 Схід 2 3 3 3 39 4 Жакі Ікс 3 8 2 2 Схід 11 Схід 1 Схід Схід 12 5 27 5 Пітер Ревсон Схід 3 5 7 3 3 4 2 18 23 6 Франсуа Север Схід 9 Схід НКЛ 2 4 Схід 10 9 Схід Схід 2 15 7 Клей Регаццоні 4 12 3 Схід Схід 2 Схід Схід 5 8 15 8 Майк Гейлвуд Схід Схід Схід 4 6 Схід Схід 4 2 17 13 9 Ронні Петерсон 6 5 Схід 11 9 5 7 3 12 9 ДСК 4 12 10 Кріс Амон НС 15 Схід 6 6 3 4 15 5 Схід 6 15 12 11 Жан-П'єр Бельтуаз Схід Схід 1 Схід 15 11 9 8 8 Схід Схід 9 12 Маріо Андретті Схід 4 Схід 7 6 4 13 Говден Генлі 9 НКЛ Схід Схід 8 НС 4 6 11 10 Схід 4 14 Браян Редман 5 9 5 Схід 4 15 Грем Гілл Схід 6 10 12 Схід 10 Схід 6 Схід 5 8 11 4 16 Карлос Ройтеман 7 Схід 13 12 8 Схід Схід Схід 4 Схід 3 17 Андреа де Адаміч Схід НКЛ 4 7 Схід 14 Схід 13 14 Схід Схід Схід 3 18 Карлус Пачі 17 6 17 5 Схід Схід НКЛ НКЛ Схід 9 Схід 3 19 Тім Шенкен 5 Схід 8 Схід Схід 17 Схід 14 11 Схід 7 Схід 2 20 Артуро Мерцаріо 6 12 1 21 Пітер Ґетін Схід НКЛ Схід Схід Схід НС Схід 13 6 Схід Схід 1 — Вілсон Фіттіпальді 7 9 Схід 8 12 7 Схід Схід Схід Схід 0 — Нікі Лауда 11 7 Схід 16 12 Схід 9 Схід 10 13 ДСК НКЛ 0 — Патрік Депайє НКЛ 7 0 — Гельмут Марко 10 14 8 10 Схід 0 — Майк Б'юттлер НКВ 13 Схід 19 13 8 Схід 10 НКЛ 13 0 — Анрі Пескароло 8 11 11 Схід НКЛ НС Схід Схід НС НКВ 13 14 0 — Девід Вокер ДСК 10 9 14 14 18 Схід Схід Схід Схід 0 — Джоді Шектер 9 0 — Рольф Штоммелен 13 Схід 10 11 16 10 Схід 15 0 — Рейне Візель Схід Схід Схід Схід Схід 12 Схід 10 0 — Сем Поузі 12 0 — Нанні Ґаллі Схід 13 Схід НКЛ Схід 0 — Скіп Барбер НКЛ 16 0 — Джон Лав 16 0 — Дейв Чарльтон Схід НКВ Схід Схід 0 — Дерек Белл НС Схід НКВ НС Схід 0 — Алекс Солер-Роїг Схід Схід 0 — Джекі Олівер Схід 0 — Франсуа Міґо НС Схід 0 — Джон Сертіс Схід НС 0 — Білл Брак Схід 0 — Вільям Фергюсон НС 0 — Верн Шуппан НС 0 Поз. Пілот АРГ ПАР ІСП МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА КАН США Очки Джерело:[2][3][4][5]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Конструктори

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише п'ять найкращих результатів з перших шести гонок і п'ять найкращих результатів з останніх шести гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор АРГ ПАР ІСП МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА КАН США Очки[b] 1 Lotus-Ford Схід 2 1 3 1 2 1 Схід 1 1 11 10 61 2 Tyrrell-Ford 1 9 Схід 4 2 1 2 10 7 Схід 1 1 51 3 McLaren-Ford 2 1 5 5 3 7 3 (5) 2 3 2 3 47 (49) 4 Ferrari 3 4 2 2 Схід 11 6 1 Схід 7 5 5 33 5 Surtees-Ford 5 16 4 7 4 6 Схід 13 4 2 7 12 18 6 March-Ford 6 5 6 11 5 5 7 3 10 9 9 4 15 7 BRM 9 14 Схід 1 8 15 11 4 6 6 10 Схід 14 8 Matra НС 15 Схід 6 6 3 4 15 5 Схід 6 15 12 9 Brabham-Ford 7 6 7 9 13 8 8 6 Схід 5 4 11 7 — Eifelland-Ford 13 Схід 10 11 16 10 Схід 15 0 — Tecno Схід НС Схід Схід НКЛ Схід НС Схід 0 — Politoys-Ford Схід 0 — Connew-Ford НС Схід 0 Поз. Конструктор АРГ ПАР ІСП МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА КАН США Очки Джерело:[2][3][4][6]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Виноски

1. Гран-прі Канади мало бути проведено на трасі Мон-Трамблан в чергуванні з трасою Моспорт Парк, але на трасі Мон-Трамблан виникли проблеми з безпекою, пов’язані з суворою зимою, які серйозно вплинули на покриття траси, а також проблеми через суперечку з місцевими гоночними органами. Гран-прі Канади 1972 року було перенесено на трасу Моспорт та проведено в попередньо заплановану дату.
2. Лише 5 найкращих результатів з перших 6 гонок і 5 найкращих результатів з останніх 6 гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.