Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Фотодавач

електронний компонент, котрий перетворює світло в електричний сигнал З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Фотодавач
Remove ads

Фотодавач пристрій, здатний виявляти електромагнітне випромінювання, та забезпечувати на виході сигнал у вигляді струму або різниці потенціалів, що будуть пропорційними інтенсивності виявленого випромінювання.

Thumb
Фотодавач, вилучений з приводу CD-ROM. Фотодетектор містить три фотодіоди, які видно на знімку (посередині).

Загальний опис

Існують різні типи фотодавачів, що відрізняються відповідно до різних ефектів взаємодії між випромінюванням і речовиною. Зокрема, вони можуть різнитися у частині електромагнітного спектру, який здатні виявляти, або найменшою силою світла, яку ними може бути виміряно (деякі з сучасних давачів, здатні виявляти навіть поодинокі фотони). За способом використання, фотодавачі (фотоелементи) поділяються на: сигнальні пристрої для систем автоматизації (для воріт або дверей тощо); визначальні давачі для багатьох спортивних дисциплін, пов'язаних з фотоелементами. Фотоелементи можуть контролювати перемикання ламп відповідно до потрібної яскравості, а вже в 1960-ті роки, деякі виробники телевізорів, використовували фотодавачі для керування яскравістю чорно-білого зображення, відповідно до освітленості навколишнього середовища. Крім того, вони застосовуються у всіх галузях, у яких це потрібно, для вимірювання інтенсивності світла, наприклад, у спектроскопії або у фотометрії, чи фотографуванні.[1]

Remove ads

Різновиди фотодавачів

  • Кадмієві детектори можуть працювати у режимі прямого перетворення за кімнатної температури, на відміну від деяких інших матеріалів (зокрема, германію), які потребують охолодження рідким азотом. Їхніми відносними перевагами, є висока чутливість для рентгенівських променів і гамма-променів, завдяки високим атомним числам Cd і Te.
  • Прилади із зарядовим зв'язком, які використовуються для запису зображень в астрономії, цифровій фотографії та цифровій кінематографії. До 1990-х років, фотопластинки були найбільш поширені в астрономії. Наступне покоління астрономічних інструментів, як от Astro-E2, передбачають кріогенні детектори.
  • В експериментальній фізиці частинок, детектор частинок являє собою пристрій, який використовується для відстеження та визначення елементарних частинок.
  • Хімічні детектори, як от фотографічні пластини, у яких срібна молекула галогеніду, розділяється на атом металевого срібла й атом галогену. Проявник змушує сусідні молекули розділятися в подібний спосіб. Кріогенні давачі досить чутливі, щоб вимірювати енергію одного фотону рентгенівського, видимого й інфрачервоного діапазонів.
  • Газоподібні детектори (іонізаційні), які можуть виявити фотони і частинки з енергією, достатньою для іонізації атома або молекули газу. Електрони та іони, які створюються іонізацією, викликають протікання струму, який може бути визначено.
  • Світлодіоди, які у зворотному зміщенні, постають як фотодіоди (фотодавачі).
  • Оптичні детектори, котрі в основному є квантовими пристроями, у яких окремий фотон створює дискретний ефект.
  • Фоторезистори або світло-залежні резистори, які змінюють електричний опір залежно від яскравості світла. Зазвичай, їхній опір зменшується зі збільшенням сили світла, що падає на них.
  • Фотоелементи або сонячні батареї, які виробляють напругу та подають електричний струм під час освітлення.
  • Фотоелектронні множники, що містять фотокатод, який випускає електрони у разі освітлення. Фотоелектронні помножувачі, що містять фотокатод, який випускає електрони у разі освітлення так, що трубка проводить струм, пропорційний силі світла.
Remove ads

Див. також

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads