Франсіско Вальдес

Франсіско Вальдес (ісп. Francisco Valdés, 19 березня 1943, Сантьяго — 10 серпня 2009, Сантьяго) — чилійський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. До 2019 року був рекордсменом за кількістю голів, забитих у чемпіонаті Чилі (215 голів).

Франсіско Вальдес
Особисті дані
Народження	19 березня 1943(1943-03-19)
	Сантьяго, Чилі
Смерть	10 серпня 2009(2009-08-10) (66 років)
	Сантьяго, Чилі
Громадянство	Чилі
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1961–1969 «Коло-Коло» 220 (135) 1970 «Уніон Еспаньйола» 35 (10) 1971 «Депортес Антофагаста» 30 (10) 1972–1975 «Коло-Коло» 111 (41) 1976 «Сантьяго Вондерерз» 26 (11) 1977 «Кобрелоа» 37 (3) 1978 «Коло-Коло» 23 (4) 1979–1983 «Сан-Маркос де Аріка» 33 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1962–1975 Чилі 50 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1990 «Сан-Луїс де Кільота» 1991 «Кокімбо Унідо» 1992 «Лота Швагер» 1993–1994 «Депортес Пуерто-Монт» 1996 «Рейнджерс» (Талька) 1997 «Депортес Магальянес»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Коло-Коло», ставши однією з найбільших легенд в історії клубу^[1], а також національну збірну Чилі, з якою став учасником двох чемпіонатів світу: 1966 і 1974 років.

Клубна кар'єра

Франсіско Вальдес дебютував у складі «Коло-Коло» 27 травня 1961 року в матчі проти «О'Хіггінса» і захищав кольори клубу з перервами протягом 13 сезонів. У складі «Коло-Коло» Вальдес провів 371 офіційний матч, став дворазовим чемпіоном Чилі, володарем Кубка Чилі, а також фіналістом Кубка Лібертадорес 1973 року^[2] і був разом із Карлосом Касселі одним із лідерів тієї комакнди. Крім цього Вальдес став рекордсменом за кількістю голів забитих за «Коло-Коло» в чемпіонаті Чилі (178 у 353 іграх) і Кубку Лібертадорес (з 20 голами в 44 матчах)^[1]. Друге досягнення згодом побив Естебан Паредес^[3].

Також грав у складі команд «Уніон Еспаньйола», «Депортес Антофагаста», «Сантьяго Вондерерз» та «Кобрелоа», а завершив ігрову кар'єру у клубі «Сан-Маркос де Аріка», за який грав у 1979—1983 роках.

Виступи за збірну

7 листопада 1962 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в матчі Кубка Карлоса Діттборна проти Аргентини (1:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, але на поле жодного разу не вийшов. Втім вже на наступному для збірної чемпіонаті світу 1974 року у ФРН Вальдес вже був основним гравцем і зіграв у всіх трьох матчах — проти Західної Німеччини, Східної Німеччини та Австралії, втім команда не подолала груповий етап^[4].

Наступного року поїхав з командою на Кубок Америки 1975 року, де разом з командою здобув «срібло», зігравши у матчі проти Перу, яка стала останньою для гравця за національну збірну. Загалом з 1962 по 1975 рік він провів у національній збірній 52 матчі, забивши 9 голів^[5].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1990 року, очоливши тренерський штаб клубу «Сан-Луїс де Кільота».

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди «Кокімбо Унідо», «Лота Швагер», «Депортес Пуерто-Монт», «Рейнджерс» (Талька) та «Депортес Магальянес».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Депортес Магальянес», головним тренером команди якого Франсіско Вальдес був протягом 1997 року.

Помер 10 серпня 2009 року на 67-му році життя внаслідок інфаркту міокарда^[6].

Досягнення

Командні

збірна Чилі

• Володар Тихоокеанського кубка (2): 1965, 1968
• Володар Кубка Бернардо О'Хіггінса: 1966
• Володар Кубка Карлоса Діттборна: 1973

«Коло-Коло»

• Чемпіон Чилі (2): 1963, 1972
• Срібний призер чемпіонату Чилі (2): 1966, 1973
• Бронзовий призер чемпіонату Чилі (4): 1961, 1962, 1967, 1974
• Володар Кубка Чилі: 1974
• Фіналіст Кубка Лібертадорес: 1973

«Уніон Еспаньйола»

• Срібний призер чемпіонату Чилі: 1970

Особисті

• 2-е місце в списку найкращих бомбардирів чемпіонату Чилі за всі часи: 215 голів